rainy_lily: (Default)
2014-06-09 12:46 pm

в гори без фотоапарата

дуже-дуже давно я не ходила в гори без фотоапарата. це зовсім забутий, але такий класний досвід. по-перше, ти не привозиш додому купу знимків, половину з яких треба вбити через погану експозицію/розмитість/обрізаність і т.д., а іншу половину - ше ретушувати у фш, викидати купу дублікатів, шо у результаті забирає багато часу.
тим більше, вже не згадаю, у кого читала - що фотографуючи, часто запам'ятовуємо з подорожі тільки зазнимковані моменти. плюс, шукаючи хорошого кадру, часто просто упускаємо задоволення від подорожі. цього разу, їдучи вшосте на Боржаву, я зрозуміла, шо фотоапарат мені просто не потрібен - я занадто добре знаю її, ну і він не дуже вміщався)) кілька знимок зробила на телефон, власне всі у цьому пості з телефону - до 10, аби часом передивлятися галерею і згадувати, як то воно класно літом в горах) а було справді класно, гармонійно)
mount
ще трохи енергетики гір )
rainy_lily: (Default)
2014-06-06 07:56 pm

Вікторія Бутенко "Зелень для жизни"

нарешті настала ця прекрасна пора, коли на обід я беру собі тільки салат і наїдаюся ним, коли в 9 ранку я не відчуваю себе дико голодною, коли ввечері, приходячи з роботи, не вмираю за їжею. літо) і дуже до речі трапилася книжка Вікторії Бутенко "Зелень для жизни" про користь зелених коктейлів і власне зелені. авторка - сироїд зі стажем, а коли цей спосіб харчування теж став не повністю її задовільняти, почала шукати корінь проблеми. і зрозуміла, шо просто мало їсть зелені, а більше - смачніші фрукти і овочі. коктейль, зроблений у блендері з води, зелені і фрукта, виявився ідеальним у плані поживності і користі. Вікторія не голослівна: мені дуже сподобалося, що у книжці (зовсім невеликій за обсягом - 60 вордівських сторінок без додатків), буквально розжовано і дуже простою мовою пояснено, як зелені коктейлі впливають на кислотність шлунку (і шо взагалі таке та кислотність), скільки білків містять і принцип засвоєння організмом амінокислот, з яких складаються білки, що таке pH крові і як він впливає на розвиток раку, що таке хороший і поганий холестерин... словом, багато корисної інформації, почерпнутої з наукових джерел (авторка сама науковець), яку можна прийняти на віру, якщо ти не біолог, можна знову перечитати підручник біології, або просто використати цю інформацію як якір, і пірнути у глибини розуміння, шо ж таке той наш організм і як йому краще житиметься)

сироїдом я ставати не планую (хоча є у мене надихаючий приклад друга, в якого це успішно вийшло), але зараз їм значно більше зелені і почала пити такі коктейлі і просто смузі на сніданок. моєму організму це подобається. на картинці (шось вперло мене малювати такі інфографіки)) наглядно показано рецепт приготування такого коктейлю: вода, зелень (салат або шпинат, чи обоє), банан (додає трохи солодкого смаку), лимон і м'ята - опціонально. а якщо замінити зелень мигдалем і зробити мигдальне молоко, вийде фруктовий смузі, з будь-яким фруктом на вибір.

green


і кілька цікавих цитат.
+3 )

книжка є тут у пдф і в мене для кіндла теж є, кому цікаво, звертайтесь)
rainy_lily: (fox)
2014-05-27 09:32 pm

плани на літо

літо починається завтра. я так вирішила. а разом з ним починається приємне і корисне, до якого руки (і ноги) не доходили раніше.

плани на літо
1. ранкова розтяжка на балконі, встаємо разом із сонцем, медитуємо і правильно дихаємо
2. зелені соки, смузі, фруктові коктейлі - марш у щоденний раціон!
3. ровер, бадмінтон і біг - нові-старі знайомі повертаються
4. пікніки, сніданки на свіжому повітрі, валяння на траві і побільше "зелених" вихідних і буднів
5. гори, і цим все сказано
6. творчі побачення і зустрічі з друзями - літо сприяє
7. читанння в парку, читання на природі, читання всюди!
8. музика для релаксу, легка, як літній торт з вершками
9. запам'ятати і зберегти літо у пам'яті людській і цифровій, але останньою не зловживати
10.  і нові починання, з чистого листка

19d7c6476ee57bfa8e155434fffe2431 c89941e3340dacf628c158af962443b4 e341e0eaf4525af073823f8b7d281e1a
а у вас які плани на літо?
rainy_lily: (cats)
2014-05-27 10:37 am

як цікаво і корисно провести ці вихідні

є така от ситуація: на Княгині Ольги, в районі спортивного училища (вище від зупинки на Горбачевського) люди знайшли збитого машиною кота. перебиті дві задні лапи. кіт зараз готується до двох операцій, збирають гроші на них і на перетримку. кошти, думаю, зберуть, інфо є у акаунті за посиланням. але кіт на вигляд доглянутий і домашній, з ошийником від бліх. відповідно, в нього є господарі, які можливо його шукають. що я планую зробити: на вихідних (субота або неділя) з роздрукованим фото прошвирнутися районом, попитати бабульок на лавках, звичайних людей, чи не знають, чий це кіт. ймовірність знайти господарів таким чином невелика, але вона є. і це реальна можливість допомогти, не репост і не лайк, хоч і вони часом бувають дієві. якби раптом хтось хотів теж прошвирнутися зі мною, пишіть, дві години часу - то не розкіш)
rainy_lily: (Default)
2014-05-26 04:41 pm

Мирей Гильяно «Почему француженки не толстеют»

poleznaya-kniga-1_54

Про цю книжку я мала написати вже давно, бо десь із місяць як її прочитала і вона справила на   мене велике враження. Це не просто собі посібник про те, що треба їсти і що не треба. Це досить цілісний зріз харчового життя жінки, не тільки їжа, але й психологія її вживання, ритуали, з нею пов’язані, спорт, те, як ми змінюємося протягом життя і що у випадку цих змін варто робити з їжею. Словом, книга не однобока, не зациклена на певних продуктах і не радикальна, а дуже жива і багатогранна.

Починається все з того, що юна Мірей їде навчатися до Штатів, і коли повертається звідти, єдине, що їй каже при зустрічі батько, що вона стала схожою на мішок картоплі. Жорстоко і на Мірей це подіяло як холодний душ. Вона почала шукати способів схуднути і в цьому їй допоміг сімейний лікар, якого у книжці вона називає Доктор Чудо. Власне, у книжці є емоції і думки, які були у Мірей під час процесу скидання зайвих кіло, окремі розділи присвячені конкретним продуктам – хлібу, шоколаду, напоям, приправам і як з ними давати собі раду, і найголовніше – є способи закріпити отриманий результат на все життя, як це вийшло у авторки.

Головне правило, своєрідна червона нитка, яка проходить через весь текст: їсти можна все, що захочеш. Варто лише контролювати порції і не забувати закон всесвіту, який діє і у харчуванні: десь прибуває, значить десь має відбути. Дозволяєш собі сьогодні морозиво – обмеж завтра хліб. Все. І я, як то кажуть, люто плюсую, бо це діє. А про порції тепер теж завжди думаю, беру невелику тарілку для пасти і вибираю найменший шматок торта. Краще зїсти менше, але отримати від крихітної порції більше задоволення. Секрет, як це зробити, у книжці, не буду розкривати всі карти)

Крім задоволення, яке треба отримувати від кожного прийому їжі, варто ще памятати, що їжа на ходу, стоячи, і з газетою в руках не дуже сприяє цьому процесу. Крім того, коли ми робимо дві справи водночас, часто нам важко зрозуміти, що приходить момент насичення їжею, коли вже досить. Прислуховуючись до свого організму і не відволікаючись на інші справи, можна вчасно відчути цей момент і зупинитися.

Загалом я можу ще дуже багато писати про цю книжку, в мене з неї 64 цитати на кіндлі виділено, а це купа тексту. Але раджу прочитати – і не обовязково тим, хто худне, а й тим, хто хоче змінити своє харчування в бік більш збалансованого і здорового. Багато речей розкладає по поличках, чимало корисного можна взяти, не враховуючи рецептів) За мною от після прочитання тепер постійно ходить думка про маленькі порції і усвідомлений процес прийому їжі, і нам з цією думкою добре разом)) А ще я колись таки введу у свою систему харчування систему французьку, з закускою, основною стравою і десертом, якось воно так круто і зрівноважено виглядає, я помалу стаю фанатом)

rainy_lily: (Default)
2014-05-25 10:11 pm

дівчаче літнє

дівчата, відволічіться трохи від виборів і дайте мені пораду. бо літо на носі, от в буквальному значенні на носі і якщо далі так піде, то скоро той ніс почне облазити. я до чого це все - треба мені якийсь крем для лиця денний з spf 25-30. зараз користуюся Lirene, як зволожуючий крем він мене цілком влаштовує, але spf тіки 10. шкіра комбінована, більше до жирної тяжіє, ціна - до 200 грн бажано) то шо, хто яким користується?)

і ше якби хтось знав дієвий рецепт шо робити з низьким тиском, який падає від спеки, то буду дуже рада. сьогодні от вперше з таким зіткнулася, хоча я потенційний гіпотонік, тиск час від часу падає просто так. ходила цілий день як варена риба, кава і коньяк не подіяли%)
rainy_lily: (summer)
2014-05-25 05:18 pm

травнева Ворохта

DSCN9649
я щиро сподіваюся, що цього літа ситуація у нашій країні сприятиме відпусткам. тому вирішила поділитися враженнями про Ворохту, куди ми їздили на травневі і яка може стати дуже класною локацією для української відпустки з кількох причин:
-це Карпати ^_^
-можна на день зганяти на Говерлу чи на озеро Несамовите
-недалеко цікаві Верховина, Криворівня, Яремче, водоспад Гук, у Микуличині і Татарові для фанатів пива є приватні пивоварні
-можна взяти на прокат велосипед і влаштувати собі активну відпустку, або принаймні один її день)
-у самій Ворохті є класні віадуки, підйомник і трамплін (а на санках там народ, схоже, катається круглий рік)) ну і по місцевих горбах теж можна полазити

далі - більше) )
rainy_lily: (sea)
2014-05-21 12:37 pm
Entry tags:

верхній пост номер 8

я веду цей жж як особистий щоденник вражень, думок і цікавих знахідок, а також як творчий блог. я люблю: подорожувати, читати, хендмейдити, бавитись у фотографа, маю в житті Родзинку. у вільний від творчості час працюю журналістом ;)

маю багато мрій, одні з них - це ровер і дзеркалка, гроші на які я збираю завдяки своїй творчості. наприклад, в'яжу на замовлення палітурки для читалок. якщо  бажаєте замовити в мене таку палітурку, або іншу в'язану чи вишиту штуку, з тих, що є у мене в жж чи у вас у мріях, пишіть у пп або у коменти до будь-якого посту.

ТВОРЧІСТЬ

пост. скриптум. для всіх, хто хоче у друзі - величезне прохання писати коменти під цим постом, інакше ризикуєте бути непоміченими. ботів розвелось страшне багато, не встигаю слідкувати за справжніми людьми.

і два вішлісти від суперскромної мене
творчий вішліст
людський вішліст
rainy_lily: (Default)
2014-05-21 10:25 am
Entry tags:

для київських, одеських і львівських друзів)

якщо до бандури додати етнічні барабани, бас-гітару та клавішні - то виходить запальна суміш з народної мелодики, джазових гармоній та етнічних ритмів. хто-хто, а Cherry Band це дуже класно вміє) так шо рекламую безвозмєздно і від щирого серця хороші концерти.
24 травня Київ, "Бочка" - подія у Фейсбуці і квиточки-онлайн, у Львові концерт 29 травня, у "Копальні Кави", тут вся інформація)  приходьте, буде драйвово)

апд. Одеса ще! одесити, я знаю, що ви тут є!
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
2014-05-14 12:49 pm

їстівні враження

я все більше й більше пишу тут про їжу власне без самої їжі)) якось так воно виходить, шо крутиться багато навколо неї - і самопочуття, і якісь плани, і задоволення від хороших страв, і зустрічі-подорожі, поєднані зі смакотою.

а в житті тим часом люди з'являються невипадково. коли я тільки починала шось міняти у своєму харчуванні і якраз вийшла на нову роботу, моїм співробітником-"співкамерником" став хлопець, який класно шариться у здоровому харчуванні і давно практикує. купа спільних тем для розмов і водночас, що ціную, можемо і цілий день мовчати. бо я вже добре вивчила, шо таке жіночий колектив і як часто важко не говорити)) тепер от ще одна людина вимальовується, з органічними продуктами і здоровим способом життя. ше кілька років тому не могла б собі уявити, що це я буду отака)

період зелені і свіжих овочів починається) роблю соки і смузі, вчора до півночі пекла оладки з румбамбаром, а на обід вже третій день поспіль улюблений салат з сиру і редиски, я це люблю) і нарешті, з появою інстраграму, з чистою совістю можу спамити фотками на теми їжі. хоч часом мене мучить думка, шо тепер ще й я засмічую інформаційний простір своїми нікому непотрібними картинками, але я роблю це у відведеному для цього місці))) хоча от вставлю у пост для ілюстрації тут, щоб не був такий сухий)) тим більше, завжди бракувало місця, де можна показати колір свого життя. мій зараз - яскравий, як перші пестицидні овочі))
891363_222800091263108_770066257_n 10254058_1421336861460524_1602697121_n
майбутні салат з редиски і зелений сік
1662896_293419440827313_862790995_n 916017_1503733639855268_857106117_n
омлет з цвітною капустою й чебрецем і баклажани з часником, адигейським сиром і м'ятою
і насамкінець залишу тут три посилання на статті-навколо-їжі, які мені сподобалися і корисні) може вам теж сподо)
Дао интуитивного едока
Перемены в питании для начинающих: 5 простых принципов, которые сделают вас лучше
Что ни в коем случае нельзя есть на завтрак?
rainy_lily: (lonely)
2014-05-12 07:05 pm

одна з найприємніших компаній

знаєте яка? своя власна. у суботу я отримала такий шалений заряд енергії від перебування у своїй компанії, що навіть після 3-годинного шопінгу не почувалася як з хреста знята. зранку ходила на лекцію по косметології в "Green". спочатку трохи скептично поставилася до тої інформації, яку подавали (а говорили про типи шкіри і догляд за ними), бо дуже все вкладено у певні рамки, в які моя шкіра з нелюбов'ю до шоколаду і арахісу не влазить)) але згодом викристалізувала з цілої лекції кілька цікавих моментів: згадала, що між етапом очищення і зволоження шкіри пасувало би ще якийсь тонік додати, зав'язала уявні вузлики на пам'ять про щітку для скрабування обличчя, трав'яні парові процедури перед пілінгом і фруктові маски. наступного разу, в суботу, о 13.00 буде продовження, приходьте, там приємна атмосфера і тепла підлога)))
***
після закінчення лекції я прогулялася взуттєвими в центрі і зрозуміла, що зголодніла) по дорозі трапилася "Кавалерка", згадала, що там красиві зелені стільчики і зайшла) зараз дочитую чергову книгу про принципи харчування - цього разу про те, чому не товстіють француженки. і одна з основних порад - під час трапези повністю концентруватися на їжі, вдихати аромат, пробувати текстуру, думати про смак. замовила пасту з лососем і бокал вина і почала практикуватися)) я не скажу, що страва була божественна, але я отримала неабияке задоволення, повільно смакуючи лосося, пасту і каперси, добре пережовуючи і запиваючи це все вином. в той момент я собі думала, що аби сповна оцінити смак тої чи іншої справи, такий обід на самоті підходить найкраще, ти не відволікаєшся на розмову і повністю поглинутий смаком. а ще це час для себе, коли ти відчуваєш, наскільки самодостатній і цікавий собі. і навіть улюблений Кортасар, який лежав поруч на столі, не зміг у цей момент перетягнути мою увагу на себе))
189786_196420667045227_4201162_n
фото 2009 року з Синевиру - дуже люблю його, мене там - ціла маленька чорна цятка, але символізм аж зашкалює, це я втікаю у світле майбутнє)) таке казкове світло, хоч фото зроблене на звичайну цифромильницю, але часом вони вміють отак) здалося, до посту про себе воно дуже пасує)

***
потім я вирішила глянути на виставку Lviv Handmade, яка відкрилась на Митній. виставка масштабами не вразила, зате я була трохи в шоці, коли знайшла там трипхалу для детоксу, яку у Львові й не сподівалася побачити. ну і спробувала смачненькі еко-батончики з насіння, меду і журавлини, які робить магазин "Смак життя". може, правда, то батончик зарядив мене такою енергією на вечір, не знаю, але з собою у компанії було кльово)
rainy_lily: (fox)
2014-05-09 10:16 pm

Львів бузковий

у час цвітіння бузку мені хочеться обійти усі затишні львівські вулиці і закапелки, надивитися на ці кольори і зберегти їх у пам'яті якнайдовше. зараз майже усі львівські двори такі живописні - тільки фотографуй) от власне я сьогодні вибралася на фотопрогулянку двома моїми дуже улюбленими райончиками, з красивими будинками і не надто шумними вулицями) особливий кайф отримала, звертаючи на вулиці, де ніколи не була, і не орієнтуючись, куди вийду - таке класне відчуття першовідкривача і дослідника, чудово хоч на кільканадцять хвилин відчути себе туристом у своєму ж місті) до речі, хто вгадає, у яких двох районах-вулицях я була?:)

f
+14 )
апд. кому цікаво - два райони на фото - Коновальця-Житомирська-Гіпсова і Карманського-Ярославенка-Франка
rainy_lily: (summer)
2014-05-07 02:53 pm

оголошення

якби раптом хто мав бажання поснідати і погуляти зі мною в Луцьку у п'ятницю, 9 травня, з 10 до 12 ранку, то було б чудово) ми з фотоапаратом будемо не проти хорошої компанії)
rainy_lily: (summer)
2014-04-22 12:39 pm

вікна моєї мрії

цей запис довго лежав у відкладених - і саме у вівторок, після натхненних великодніх вихідних, захотілося ще чогось прекрасного. великі вікна у квартирі - це для мене практично вимога номер один. я зі своєю кімнатою на несонячній стороні, де ще й балкон і темні штори їдять світло, страждаю від його відсутності. тому мрію про великі і світлі вікна, через які день вливатиметься у кімнату з усією своєю силою. а особливо мені подобаються заокруглені вікна - ще більше простору! чомусь одразу асоціації з англійськими особняками або з квартирами-студіями (які мені теж страшенно подобаються!) десь у Нью-Йорку і обов'язково щоб необроблена стінка з червоної цегли.

з такими вікнами хочеться прокидатися раніше й зустрічати новий день без біганини і невстигання. а ще - малювати, читати або просто ніжитися у потоках світла) далі невелика підбірка заокруглених вікон, а кому буде мало - є ще просто красиві вікна у мене на Pinterest.

fcd6c18cd297ad9a6d2c76b054149fa8

+17 )
rainy_lily: (sweater)
2014-04-14 04:54 pm
Entry tags:

перекличка

час від часу певно є сенс писати якийсь такий пост, це як знайомство) бо додаються нові люди, а я навіть не знаю, як кого звати) ще колись десь по нету плавала ідея з фотками - але от я б точно до чийогось поста свою фотку не додавала - бо по-перше, ми з фотографією у складних стосунках. а по-друге, це справді настільки цікаво уявляти людину, а потім співставляти її ментальний образ, створений завдяки жж, з реальністю. крім того, навіть якщо я вже бачила фото френда, все одно залишається широке поле для несподіванок - голос, зріст, я чомусь завжди всіх уявляю високими, а потім виявляється, що ми одного поля ягоди)
так шо велкам у коменти, хто тут ще лишився) заодно буду знати, чи нікого ненароком не відфрендила)
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
2014-04-09 08:18 am
Entry tags:

весняний детокс

вчора закінчився тиждень детоксикації, який я для себе влаштувала завдяки  [livejournal.com profile] forest_people і групі Seasons Detox. а на думку чоловіка - закінчився тиждень голодування, бо він казав, що я геть нічого не їм, а я йому, що їм, тільки зелене:) в принципі, я недалеко відійшла від правди.

суть детоксикації: трохи розвантажити організм від токсинів і алергенів, тому крім явно шкідливих продуктів не можна було їсти червоних овочів, продуктів тваринного походження (молочні, яйця, жирне м'ясо), всього глютеновмісного (хліб, зернові), звісно цукру, чаю-кави - словом, я на тиждень стала веганом:)  було б добре, якби всі дозволені продукти були ще й органічними, але де таке шукати - не знаю, тому обходилася тим, що вже є на базарах: цибулька, салат, кріп, шпинат, капуста.

крім того, комплекс очищення передбачав масажі, прогулянки, багато води, хороший сон і дослухання до свого організму. детальніше розповісти не можу - дівчата, які створили програму, попрацювали над нею, їм належить це право) а мені пощастило долучитися і мати змогу пройти цей курс.

результат: мені дуже сподобався. відчуваю енергію, легкість, маю мінус 1 кг, який наїла, починаючи з осені, і відчуття голоду тепер не таке сильне. а колега, який в темі, каже, що від веганської їжі ще й тривожність менша. і ще я зрозуміла нарешті, чому вийшло схуднути минулого року, коли перестала їсти смажене і борошняне, а також перед весіллям - я несвідомо виключила з раціону більшість продуктів, які містять токсини, і організму запрацювалося легше.

знахідки: зелений сік у різних варіаціях. я пила його кожного ранку і він за своєю поживністю був як цілий сніданок. тому рецепт одного із зелених соків я забираю і буду активно юзати. вчора от за 2 хвилини накалякала лайнером контури - думала намалювати ескіз, а вийшов такий собі скетч-варіант рецепту)
_MG_8893

також мені сподобався салатик, де огірки поєднуються з авокадо. воістину, зелене із зеленим - найкраща і найсмачніша пара. ну і обід - гречка+салат, сочевиця+салат, вівсянка на сніданок (правда, з молоком і медом) - те, що теж буде зі мною. бо це реально приємно - коли відчуваєш себе легко)

детокси буду тепер проводити кожного сезону. тиждень раз на 3 місяці - це не так вже й багато, а користі море. її можна порівняти зі змащуванням скрипучих дверей, які одразу рухаються краще. організм так само легше сприйматиме навіть не надто корисну піцу чи млинці, які я дуже люблю, і не буде боротися водночас зі старими і новими токсинами:) - принаймні так я все це розумію)

труднощі: важко було лише перші 2-3 дні, потім я звикла. детокс тривав без відриву від роботи, але, на щастя, і без відряджень, тому їла вчасно і згрубша без заборонених продуктів (раз була юшка з помідорами і картоплею). найважче за цей тиждень було відмовитися від хліба: мені треба хоч шматок, інакше враження, що не наситилася. але останні дні і без нього прекрасно жилося. також я успішно пережила день народження свекра, якому щось підказало, що цього разу треба готувати не курку, а бурячки, гриби і давати зелену цибульку. я відверто напхалася дозволеним і, як істинний прихильник теорії знаків, вважаю: це був знак, що я все правильно роблю:) наприкінці детоксу купила собі дозволену чорну-пречорну шоколадку - захотілося трохи підсолодити життя, хоча з цим чудово справляються сухофрукти.

думки на тему: детокс - дуже популярна штука в америках, в інтернеті є чимало інформації, рецептів і ідей. для мене така програма є частиною саморозвитку, який нині багато хто критикує. мовляв, люди кинулися копатися у собі, відвідувати всілякі семінари, тренінги, проходити програми, бо немає чим зайнятися і взагалі - щастя в простому житті, а не в самокопанні. цілком згідна, щастя в простих речах, в тому числі у хорошому самопочутті і харчуванні, яке не обтяжує і дає відчуття легкості. але щоб добратися до цих простих речей і не тільки прочитати, але й усвідомити і використати в своєму житті, треба перелопатити цілу купу складної інформації, 95% з якої тобі не потрібно - і викристалізувати 5% корисного для себе.

а ще - те, що випробуване на собі і працює, сто процентів буде використовуватися. я робитиму детокси, бо це солодке відчуття перемоги над собою хочеться відчути знову і знову. це стимулює. плюс тепер я, яка завжди думала, що не маю сили волі, покращила самооцінку ще на 1 левел.
rainy_lily: (читаю)
2014-04-03 04:50 pm

"Французьке виховання" Памели Дракермен

у нашому транспорті я час від часу бачу картину: на окремих місцях сидять мама (чи бабуся) і дитина. час пік, людей багато, місце на вагу золота, особливо для старших. але вони часто так само лагідно, як мама і бабуся, дивляться на те мале і кажуть: "хай сидить". дійсно, нашо його на руки брати і давати ще комусь місце. потім мале виростає і сидить далі, правда, старші дивляться вже не так лагідно) звісно, бувають різні ситуації, не всім можна малих на руках тримати, але якщо згрубша, то це такий зріз нашого суспільства, яке останнім часом дуже полюбило оцю крайність - ставити дитину в центр всесвіту. про те, як цього уникнути, у своїй книжці власне й пише Памела Дракермен.

книгу мені порадили у коментарях до одного з постів, і я зацікавилася, хоча наразі виховання дітей у мене не на часі) і що я скажу: коли у анотації написали, що книжка призначена "найширшій авдиторії інтеліґентних читачів" (о, як я люблю цей новий правопис, це не іронія!:), то це чистісінька правда. купивши, вирішила, що потім подарую книжку подрузі, якій це буде корисно прочитати, але вже після перших 50 сторінок схопилася за олівець, почала підкреслювати і вирішила, що книжку не віддам, а подрузі куплю таку ж)) прочитала буквально на одному диханні у відрядженні.

не маючи власних дітей, поки можу говорити про пропоновані принципи виховання "у вакуумі". але мені дуже імпонують ці правила:

  • ставити для дітей чіткі поведінкові рамки у основних моментах, але всередині цих рамок давати повну свободу

  • коли забороняєш - треба пояснити причину

  • вміти казати "ні", але й вміти казати "так": "щоб збудувати міцний батьківський авторитет, треба в більшості випадків відповідати дитині "так"

  • бути суворим, але не авторитарним, прощати маленькі пустощі, так звані betise. бути терплячим, навіть коли навчаєш дитину терпіння

  • давати змогу дитині бути автономною, самостійною у тому, з чим вона може сама впоратися. факт з книжки: у Франції вважають, що до 6 років діти мають навчитися обходитися з тим, що стосується їх персонально: одягатися, прибирати за собою, дотримуватися гігієнти тощо

  • діти у Франції обов'язково вітаються з дорослими, не забувають про слова ввічливості. дитина вітається - отже вона є. привітання - це перш за все визнання, що інший особистість. "діти, які ігнорують інших людей, залишаються ніби у мильній бульбашці. батьки і так віддані їм, то як вони зрозуміють, що треба не лише брати, але й віддавати?"

  • бути батьками важливо, але ця роль не мусить витісняти всіх інших, зокрема ролі подружжя, яку французи вважають головнішою за батьківську. мами повинні мати час для себе (сподобався факт: у Франції мам, які увесь вільний час використовують на те, щоб тягати кудись дітей, називають maman-taxi:)

  • не часто хвалити - адже це може зробити дитину залежною від похвали. але й не забувати, що це потрібно робити

  • давати змогу дитині пізнавати світ, зрозуміти, що у житті не завжди перемагає добро, вчитися на помилках. але жити у гармонії з собою

  • діти - не контейнер для амбіцій їхніх батьків.

але найбільше мені сподобалися теми, які стосувалися їжі ^_^  зокрема розповіді про справді гурманське меню в садочках: обов'язково закуска, основна страва і десерт. тушковані овочі, риба, м'ясо, фруктові десерти і сири... аж захотілося собі повиписувати ту всю смакоту і наготувати) згадую свою шкірку на молоці у садку і сосиски у школі, й здригаюся))) взагалі не знаю, хто придумав годувати дітей напівфабрикатами, вигадувати якісь дитячі меню, в яких є картопля фрі...

дуже класна ідея готувати продукти різними способами, аби діти їх розсмакували. шалено подобається спільна сімейна випічка, коли мама і дочка разом куховарять і взагалі тридиція на вихідних пекти щось солодке. тому моя улюблена цитата з книжки: "Маленькі дівчата, які росли в родині, де мама не їла пообідні кекси, радше не їстимуть їх і собі".

система харчування француженок, за якою ти цілий робочий тиждень "уважна" - тобто їси так, аби підтримувати фігуру. зате на вихідних можеш дозволити собі те, чого душа бажає - піцу, млинці чи кекс - це абсолютно моє. я до такого додумалася ще раніше, і тепер практикую) не дає розслабитися і приносить задоволення)

можливо, як це часом буває, авторка закривала очі на якісь моменти, які не вписувалися у французьку систему дитячого виховання (про що вам точно повідомлять критики книги, і скажуть, що у Франції все не так, діти верещать і розкидають їжу). але як на мене, це приємний для читання мікс публіцистики, статистики і просто особистого досвіду Памели Дракермен. легка і проста мова, видно, що писала американка. переклад, правда, часом грішить помилками, але не відволікає, та й приємно, що український. і найголовніше: книга змушує думати не тільки про те, як виховувати дитину, але й як виховували мене саму. під час читання навіть виникла думка дати книжку мамі, щоб вона потім порівняла тамтешні методи зі своїми. хоча, оцінюючи себе, і я так можу сказати, у якому місці був косяк і чим моє виховання не дотягнуло до французького.
словом, всіляко раджу і рекомендую)
rainy_lily: (summer)
2014-04-01 05:13 pm
Entry tags:

на колір і смак

минулого літа я якось заскочила вдень на ринок. то був час, коли тільки з'явилася перша полуниця, а свіжа цибулька і кріп пахли так запаморочливо свіжо, як може пахнути щось дуже смачне. і оті запахи досі залишаються одними із найбільш потужних "ароматних вражень" у моїй пам'яті.

цього року я якось непомітно для себе почала ловити кайф від походів на ринок за овочами, фруктами і фермерським молоком. у п'ятницю в мене вихідний і зранку я з бідончиком (якийсь дідусь, коли побачив мене з тим бідончикомм, сказав, що вже й не розраховував десь ще надибати їх. а мама недарма колись із села привезла, це вам не пластикові пляшки)) і з сумкою йду на базар. на моєму невеликому місцевому ринку цікаву зеленину можна побачити хіба влітку - кінзу абощо. зараз тут переважно шпинат, щавель і черемша. ну й цибулька і кріп через цю таку ранню весну (дякую тобі, зверху!) вже ароматують по-повній. я купую молоко, зелень, обов'язково помідорки-черрі, фрукти.

IMG_1639


і ці покупки, що найважливіше, надихають мене готувати для себе, не лінуватися і харчуватися більш-менш здорово. зокрема, зараз мій найулюбленіший легкий і свіжий салатик - з помідорками-черрі і яйцем, дуже простий, але так мені подобається, що готую його майже щодня. ну а кольори інгредієнтів надихають ще й малювати, мені взагалі здається, що їжа - найбільш приваблива натура. в неділю розслаблялося-малювалося, вийшов такий аквареле-рецепт) замість салату можна використовувати шпинат або пекінську капусту, замість бальзамічного оцту - лимонний сік, замість тмину - хоча я вже тепер сумніваюся, що це він, бо у іншому магазині бачила таку саму траву із написом "тим'ян", можна додавати італійські або прованські трави - теж дуже смачно)

тепер планую не пропускати нагоди готувати щось смачне із сезонних продуктів - минулого року я все проґавила, але цього у мене є натхнення) плюс натура для акварельок теж класний мотиватор))
rainy_lily: (fox)
2014-03-28 11:24 am
Entry tags:

(no subject)

нарід! шукаю вписку у Рівному на понеділок, 31 березня, орієнтовно з 17-18 вечора і до ранку (в 6 ранку змиюся на електричку:) буду вдячна за допомогу)
rainy_lily: (summer)
2014-03-22 10:36 pm

де шукати органічний і натуральний український продукт

я останнім часом якось втомилася облизуватися на стільки хороших речей, які не можна купити в Україні. якісні нитки для в'язання замість турецької гидоти. цікаві і сучасні книжки англійською за адекватною ціною. тепер, схоже, до списку додасться ще й косметика, якою ми з мамою користуємося. моє кримське мило і мамину косметику тепер будуть виробляти у іншій країні, привіт пошта росії...(( хоча, сподіваюся, тих кілька магазинів, до яких у Львові привозили кримську продукцію, не закриють і не припинять возити.

натомість мене негативно дивує зростання кількості всіляких магазинчиків з еко-косметикою, де практично нічого крім російських Organic Shop і Natura Siberica не знайти. навскидку - "Майя" на Городоцькій, кіоск у "Скрині", в "Кінг Кросі", магазин "Стиль" на Ференца Ліста і "Сніжана" на Дорошенка. в передостанньому, щоправда, є "Царство ароматів", а у "Сніжані" давно не була. але повальна кількість цієї косметики попри начебто органічне походження дуже насторожує. ну і відгуки в неті не найкращі. натомість українське хороше у нас годі знайти. поки згадала тільки про "Срібні джерела" на Бандери - то такий магазин-аптека, там дуже багато всякого, косметика, ефірні олії, навіть еко-макарони і клітковина - і українського, і певно що російського, і болгарського, і бознаякого ще. своє мило, отаке як на першому фото, у Львові не зустрічала ніде. натомість друге, від "Дому природи" - багато де, але Карпатське з чорницею їхнє мені не підійшло.
1385309498 ch

ще пишуть, є фірмовий магазин "Царства ароматів" на Джерельній, треба буде сходити. але загалом уся ця ситуація мене не радує, кажіть, хто що знає про хороші магазини з всякими органічними, натуральними косметичними засобами, класно якщо українськими і якісними. бо я чесно втомилася від засилля натурисіберіки і органікшопу. можна інтернет-магазини.

ну а поки напишу внєзапно про макарони. ми з мамою ходили недавно на виставку у Палац Спорту (де знову ж таки ціла купа органікшопу) і по дорозі назад зайшли в магазин "Темп". оскільки ми падкі на все корисне, то затарилися олією льону, яку давно хотіли спробувати. а потім на товарній стійці я побачила коричневі макарони, отакі:

zdor2-05-250x314
з виробником - фірмою "Мак-вар" я знайома давно, ще з часів роботи у харчовій газеті, бачила їх на спеціалізованих виставках. залишити такі макарони на полиці я не змогла, тим більше, що на житнє борошно я теж падка, хоча мені багато його вживати не можна - і тим, у кого гастрит-проблеми з кислотністю, теж.

макарони мають кислуватий смак, ну і взагалі - хто пік із житнього борошна, знає цей смак. мені подобається. але є мінус - швидко розварюються, якщо не вслідкувати - на упаковці пише, що варити 2-4 хвилини, а після 5-ти у вас вже буде житня каша, а не макарони) не знаю, чи така розварюваність - результат великої кількості житніх висівок чи поганої якості - я не експерт, мені важко сказати. хоча якщо подумати, то виходить, що у таких макаронах невелика кількість клейковини (не плутати з клітковиною. клейковина - це глютен, білок, на який у деяких людей алергія, а клітковина - це залишки рослинних клітин, вуглеводи), яка і відповідає за те, щоб макаронина не розварювалася. наприклад у макаронах з твердих сортів пшениці клейковини багато.

словом, буду купувати ще такі макарони, пробувати, бо гірше мені від них не стало:) 500 г у "Темпі" коштувало біля 9 гривень, шо зовсім недорого - але це і зрозуміло, плюси українського виробництва. також бачила ці макарони у згадуваних вище "Срібних джерелах".

і до теми: буду вдячна за інфо про те, де зараз у Львові, крім "Ашану", затаритися несезонною, але свіжою зеленню типу м'яти, базиліку і тим'яну. Шувари якісь, нє? бо я на Шуварі була всього кілька разів в житті, геть не знаю, шо там і де. а заодно буду шалено втішена інфі про те, де купувати у Львові всякі цікаві крупи типу кіноа, зеленої гречки і несезонні овочі, типу кабачків, так шоб не нашпиговані дико хімією? є в нас таке? вегетеріанські магазини, таємні товариства здорової їжі?... сильно сумніваюся, але щиро сподіваюся на їх існування)))