rainy_lily: (Default)
0a27da3d55ff655e342db39fce11041a
я зрозуміла, що мій ідеальний стіл має бути саме таким - без усіх цих тумбочок, вбудованих у нього. вони перетворюють його у неповорткого бегемотика, а мені потрібна отака легенька антилопа)) у магазинах натомість самі бегемоти і бегемотоподібні.

+5 картинок )
rainy_lily: (Default)
стаття на Inspired виконала свою безпосередню місію - надихнула створити вішліст творчої людини, до яких я себе скромно відношу. бо одноразово куплені речі, такі, скажімо, як ровер чи нове крісло до комп'ютерного столу - це добре, але такий вішліст радше для мене самої, все дбайливо записується у блокнот і потроху виконується.

а є витратні матеріали для творчості, які завжди потрібні й порадують мене у будь-якому випадку. вони можуть стати хорошим подарунком, якшо хтось раптом хоче мені таку приємність зробити *невинно кліпає очима, ні на шо не натякає*. про них я і напишу, а заодно покажу:) )
rainy_lily: (Default)
140_grn_0230_grnсьогодні була у "Аґрафці" і зависла над блокнотиками Paperblanks, які там продаються. це ідеальність, це просто ідеальність. цікаві графічні обкладинки, приємний папір, магніт, резинка або спеціальна металева застібка для закривання. і розгортаються вони дійсно на 180 градусів (ненавиджу блокноти і книжки, які неможливо навіть нормально розгорнути), казка! але ж ціна, ой ціна кусається. найдешевші - 140 грн (ті, шо нормального розміру, а не з долоню).

раніше я таємно від себе хотіла Молескін стадний інстинкт рулить, хоч завжди вважала перебором платити купу грошей за блокнотик. а це шось передумала, коли потримала у руках справді якісну річ - в такому хочеться писати тільки гарним почерком і шось хороше ^_^
rainy_lily: (вони)
репостів у мене останнім часом багацько, але від ше одного не можу втриматись) бо це репост від душі - про мрії. фотки найшлись у процесі пошуку нового робочого стола.

шо б з них ви вибрали, і шо, на вашу думку, вибрала я? *і тут би мала бути завлєкуха,типу хто вгадає, той отримає шось там. але я шось нічо не можу придумати, тому хто вгадає, отримає плюсик у карму - і хто його знає, може він стане вирішальним, шоб у наступному житті стати, наприклад, котом ну або ким ви там хочете бути, гг)))*

1.

+5 )
rainy_lily: (Default)
вах, ох і ах! як я хочу такий чайничок! втілення затишку, естетики і оригінальності. фото поцуплено звідси, там ще багато настроєвих картинок.
а взагалі, буду й собі складати хочусписок, з візуалізаціями. тим паче, шо це по-слонячому радісно - думати про цілу купу приємних речей. чудово розвиває одну з найголовніших систем нашого організму - мріяльний апарат))


rainy_lily: (вони)
хто де святкує? я з ностальгією згадую минулий НР у Хотині-Кам'янці-Подільському-Чернівцях і дуже шкодую, шо всі більш-менш великі і доступні міста в нашому регіоні ми вже об'їздили і просто нема куди махнути так, шоб недалеко і зі змістом - ше замок який глянути чи шось інше цікавеньке. хоча, може в когось є якісь айдіаз?
в Карпатах невідомо шо робити, якшо не катаєшся на лижах або/і не маєш великої компанії. бо зняти невелику хату - це хіба колибу найти)) або номер в готелі. а який кайф у готелі в Карпатах сидіти? взагалі, звісно, автентичний новий рік у якійсь забутій карпатській місцевості з невеликою і головне теплою хатинкою - ідея-фікс. але якась трохи анреальна, особливо шо стосується тепла, бо хатинка в нас ше найдеться, але дубааак там нестерпний буде.
а ще мене дико пре оця фотка, колись вже постила її, але якби тільки всередині намет був десь таким, як в "Гаррі Поттері", з опаленням і кількома кімнатками - погодилась би на всі сто)
rainy_lily: (i am reading)
я думаю, всі уявляють те, про шо читають і чого не можуть побачити. в книжці, яку я зараз слухаю, є опис канатної дороги. засніжені шпилі гірських вершин, скажена висота, скажена краса і така ж скажена небезпека. книжка фантастична, дія відбувається на іншій планеті, тої дороги не існує. зате в нашому світі і на нашій планеті є не менш шикарні місцини. я знайшла візуалізацію своєї канатної дороги, майже такою, як я її уявляла - тільки снігу б.
це канатна дорога на гору Heaven's Gate, Китай. коли дивлюсь на це фото, мені водночас хочеться там опинитись і страшно уявити себе в кабінці. але насправді це - неймовірно! от шо називається - дух перехоплює.
ше більше канатних доріг! )

пазли

May. 18th, 2011 04:16 pm
rainy_lily: (Default)


як би я хотіла якусь таку штуку - пазл за мотивами картини. найбільше - за мотивами Ван Гога, Моне або Клімта. якшо вже не можу повісити в себе вдома справжню таку картину, то хоч пазл буде))))
хтось знає, де шось таке можна купити в нас?
а поки шо маюсь фігньою, відпочиваю від диплому і складаю пазли онлайн - чергова штука для пожирання вільного часу, але кльово ж! є простіші такі, а є жесть, я глянула на цю Мону Лізу і зрозуміла, шо я таке просто не складу, тре починати з чогось легшого, там є рівні і пазли з меншою кількістю фрагментів)
rainy_lily: (Default)
мені захотілось свята) і я залізла в гугл.

крім красивих бузкових кімнат, від яких я просто тащусь, нарила цілу купу подушок. це один з улюблених предметів інтер'єру.

+14 )
rainy_lily: (вони)


просто мрія!! хочу-хочу-хочу!хочу колись сфоткати його своїми руками) і не тільки сфоткати;)
до речі, кажуть, шо саме цей замок став прототипом відомого лого Діснея)
а перекладається назва замку як Новий кам'яний лебідь. і справді, він дуже схожий на лебедя - просто прекрасний!
ще трохи мрії )
rainy_lily: (кнішки)
я готуюсь до іспиту. але то йде мені туго. час від часу мушу робити перерву. для розрядки вирішила попускати слинки на елемент інтер'єру, який мені найбільше подобається.
якшо вам теж таке подобається - пряма дорога під кат. фоток багацько, пускати слинки є на шо;)
+18 )
rainy_lily: (Default)
медитую на цю фотку. там тааака краса, і це тільки її маленька частина



як ви думаєте, де це?
відповідь і бонус )
rainy_lily: (вони)
коли в неті нудно, часом читаю свій жж за тегами. дякуючи короткій пам'яті, можна його перечитувати, як шось нове ну або майже нове. це як у Ірвіна Ялома: "Ваши новые знакомые оказываются вашими старыми друзьями, и вы сами можете класть себе подарки под елку")
знайшла в себе піврічної давності пост про повітряні замки. а тепер вони кам'яні) отак і виходить - мрії стають реальністю, як тільки ми забуваємо про них. десь колись читала, шо все найкраще стається неочікувано. у моєму житті це підтверджується на сто з гаком процентів)) тільки як би це себе привчити теперішні мрії покласти в шухляду і забути про них, шоб потім порадіти їх здійсненню?*
* під мріями тут мається на увазі те, шо не залежить від нас і наших зусиль, а стається само собою))
rainy_lily: (ліса)
класність відпочинку зацінюєш тоді, коли приїжджаєш домів. оце приперлась з морів далеких, країв майже шо русскіх і зрозуміла, шо мені таки вдалось відпочити морально, від усіляких видів брейнфакінгу, в т.ч. домашнього. так вдалось, шо я тепер аж хочу жити окремо від батьків)

ну і море - то ж не тіки море, водичка, пляж, пісок в трусах і засмага. то ше і географічно далеко від Львова, від всіх цих траблів з навчанням і людями. хоч і знаєш про них, але якось так пофіг. і все таке нереальне, все це десь ТАМ і всі проблеми будуть діставати мене пізніше.
я рада, шо разом з фізичним відчуттям відпочинку вийшло ше й морально розслабитись. відключка мозку була повна, вплоть до книжок - з прочитаного за тиждень можу виділити етикетки від кефірів, ряжанок і заголовки газєтки "Комуніст", яка приліплена в Керчі на рекламних щитах))) але про всі прєлєсті цього міста буде окремий пост) а наразі я доволєн собою, відпочинком і відсуваю від себе всі фактори, які можуть мене харити, слухаю улюблену музику, насолоджуюсь українською мовою навколо (ааааа!!) і хочу ще відпочинку))
rainy_lily: (достукатися)

Love is war... так-так, кохання - це війна, а на війні будь-які засоби виправдані... Життя - одна велика битва... з суспільством, яке намагається нав'язати стереотипи, окремим людьми, які намагаються нав'язати себе, з собою, своїми до болю стереотипними бажаннями, які завжди і для всіх будуть одинаковими - завжди хотітиметься, щоб поряд був ХТОСЬ, який би завжди тебе вислухав, зрозумів, пожалів, коли погано... але ми забуваємо, що поряд - такі самі шукачі, і має бути взаємовіддача, "тобі-ти", хтось також шукає...заплутуємося в клубках своїх егоїстичних бажань і мрій (мрії... хм, суцільний егоїзм... ти завжди вифантазовуєш щось ідеальне для себе і ніколи не думаєш, що твоя інша реальність, якої ти так прагнеш, може йти в розріз з бажаннями інших... живеш для себе, невже так і потрібно?), розчаровуємось і приходить розуміння того, що нічого, НІЧОГО не вдалося...а чому? просто... просто треба менше мріяти, така проста формула... кажуть, мрії- це плани Бога щодо нас... а хіба Божі плани можуть не збуватися? ні, не можуть, значить ніякі це не плани, просто щось нами надумане і здебільшого нереальне... кажу про себе... воно нереальне... сподівайся на гірше, буде ліпше - зі мною так завжди... і не забувай - якщо голова в хмарах, то мозок в тумані... просто не забувай, що все треба сприймати реально... тому... вибирай зброю і вперед, шукати нове кохання!!!

Expand Cut Tags

No cut tags

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Page generated Jul. 23rd, 2017 12:40 am
Powered by Dreamwidth Studios
June 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 2014