rainy_lily: (fox)
літо починається завтра. я так вирішила. а разом з ним починається приємне і корисне, до якого руки (і ноги) не доходили раніше.

плани на літо
1. ранкова розтяжка на балконі, встаємо разом із сонцем, медитуємо і правильно дихаємо
2. зелені соки, смузі, фруктові коктейлі - марш у щоденний раціон!
3. ровер, бадмінтон і біг - нові-старі знайомі повертаються
4. пікніки, сніданки на свіжому повітрі, валяння на траві і побільше "зелених" вихідних і буднів
5. гори, і цим все сказано
6. творчі побачення і зустрічі з друзями - літо сприяє
7. читанння в парку, читання на природі, читання всюди!
8. музика для релаксу, легка, як літній торт з вершками
9. запам'ятати і зберегти літо у пам'яті людській і цифровій, але останньою не зловживати
10.  і нові починання, з чистого листка

19d7c6476ee57bfa8e155434fffe2431 c89941e3340dacf628c158af962443b4 e341e0eaf4525af073823f8b7d281e1a
а у вас які плани на літо?
rainy_lily: (lonely)
знаєте яка? своя власна. у суботу я отримала такий шалений заряд енергії від перебування у своїй компанії, що навіть після 3-годинного шопінгу не почувалася як з хреста знята. зранку ходила на лекцію по косметології в "Green". спочатку трохи скептично поставилася до тої інформації, яку подавали (а говорили про типи шкіри і догляд за ними), бо дуже все вкладено у певні рамки, в які моя шкіра з нелюбов'ю до шоколаду і арахісу не влазить)) але згодом викристалізувала з цілої лекції кілька цікавих моментів: згадала, що між етапом очищення і зволоження шкіри пасувало би ще якийсь тонік додати, зав'язала уявні вузлики на пам'ять про щітку для скрабування обличчя, трав'яні парові процедури перед пілінгом і фруктові маски. наступного разу, в суботу, о 13.00 буде продовження, приходьте, там приємна атмосфера і тепла підлога)))
***
після закінчення лекції я прогулялася взуттєвими в центрі і зрозуміла, що зголодніла) по дорозі трапилася "Кавалерка", згадала, що там красиві зелені стільчики і зайшла) зараз дочитую чергову книгу про принципи харчування - цього разу про те, чому не товстіють француженки. і одна з основних порад - під час трапези повністю концентруватися на їжі, вдихати аромат, пробувати текстуру, думати про смак. замовила пасту з лососем і бокал вина і почала практикуватися)) я не скажу, що страва була божественна, але я отримала неабияке задоволення, повільно смакуючи лосося, пасту і каперси, добре пережовуючи і запиваючи це все вином. в той момент я собі думала, що аби сповна оцінити смак тої чи іншої справи, такий обід на самоті підходить найкраще, ти не відволікаєшся на розмову і повністю поглинутий смаком. а ще це час для себе, коли ти відчуваєш, наскільки самодостатній і цікавий собі. і навіть улюблений Кортасар, який лежав поруч на столі, не зміг у цей момент перетягнути мою увагу на себе))
189786_196420667045227_4201162_n
фото 2009 року з Синевиру - дуже люблю його, мене там - ціла маленька чорна цятка, але символізм аж зашкалює, це я втікаю у світле майбутнє)) таке казкове світло, хоч фото зроблене на звичайну цифромильницю, але часом вони вміють отак) здалося, до посту про себе воно дуже пасує)

***
потім я вирішила глянути на виставку Lviv Handmade, яка відкрилась на Митній. виставка масштабами не вразила, зате я була трохи в шоці, коли знайшла там трипхалу для детоксу, яку у Львові й не сподівалася побачити. ну і спробувала смачненькі еко-батончики з насіння, меду і журавлини, які робить магазин "Смак життя". може, правда, то батончик зарядив мене такою енергією на вечір, не знаю, але з собою у компанії було кльово)
rainy_lily: (summer)
минулого літа я якось заскочила вдень на ринок. то був час, коли тільки з'явилася перша полуниця, а свіжа цибулька і кріп пахли так запаморочливо свіжо, як може пахнути щось дуже смачне. і оті запахи досі залишаються одними із найбільш потужних "ароматних вражень" у моїй пам'яті.

цього року я якось непомітно для себе почала ловити кайф від походів на ринок за овочами, фруктами і фермерським молоком. у п'ятницю в мене вихідний і зранку я з бідончиком (якийсь дідусь, коли побачив мене з тим бідончикомм, сказав, що вже й не розраховував десь ще надибати їх. а мама недарма колись із села привезла, це вам не пластикові пляшки)) і з сумкою йду на базар. на моєму невеликому місцевому ринку цікаву зеленину можна побачити хіба влітку - кінзу абощо. зараз тут переважно шпинат, щавель і черемша. ну й цибулька і кріп через цю таку ранню весну (дякую тобі, зверху!) вже ароматують по-повній. я купую молоко, зелень, обов'язково помідорки-черрі, фрукти.

IMG_1639


і ці покупки, що найважливіше, надихають мене готувати для себе, не лінуватися і харчуватися більш-менш здорово. зокрема, зараз мій найулюбленіший легкий і свіжий салатик - з помідорками-черрі і яйцем, дуже простий, але так мені подобається, що готую його майже щодня. ну а кольори інгредієнтів надихають ще й малювати, мені взагалі здається, що їжа - найбільш приваблива натура. в неділю розслаблялося-малювалося, вийшов такий аквареле-рецепт) замість салату можна використовувати шпинат або пекінську капусту, замість бальзамічного оцту - лимонний сік, замість тмину - хоча я вже тепер сумніваюся, що це він, бо у іншому магазині бачила таку саму траву із написом "тим'ян", можна додавати італійські або прованські трави - теж дуже смачно)

тепер планую не пропускати нагоди готувати щось смачне із сезонних продуктів - минулого року я все проґавила, але цього у мене є натхнення) плюс натура для акварельок теж класний мотиватор))
rainy_lily: (горнятко)
головна героїня цієї книжки - письменниця Мег, живе в Англії, читає багато книжок, в'яже, знімає затишний будиночок на березі моря з чудовим краєвидом з вікна, а дія відбувається восени. вже самого того факту, що вона в'яже, мені б вистачило, щоб почати читати цю книжку. і тепер, попри всю її неідеальність, я можу точно сказати, що це моя ідеальна книжка. хоча вона майже безсюжетна - або скоріш повільносюжетна, бо події розвиваються не надто динамічно, зате досить гіпертекстова. порівняння, яке у мене виникає з цього приводу - матрьошка. книжка, яка є втіленням літератури без літератури і де головні герої роздумують про літературу без літератури. книжка написана письменницею про письменницю, яка пише книжки, будучи літературним негром вигаданого письменника, ніяк не може написати свою власну і потрапляє під вплив книжки, де говориться про те, що ми будемо жити вічно, а всесвіт виконує твої бажання, тільки попроси - але мусиш пам'ятати про закон збереження енергії. взагалі, письменників там дуже багато, як і холоду, осені і суму, і можна ще довго думати над зв'язками, ідеями, прихованими сенсами, медитувати на описи морських пейзажів, самозаглиблюватися. можна дратуватися або ні через сюрреалістичні ідеї про безсмертя і вірити або ні у те, що всесвіт дає, коли просиш.у дивні ідеї я не вірю, зате у "подарунки згори" - дуже навіть. треба тільки дуже захотіти - і цей закон подіє. здається, я ніколи не думала над тим, але прочитала, проаналізувала своє життя і зрозуміла - так воно і є)
і якщо підсумовувати, то чисто суб'єктивно це дуже моє затишне чтиво, дуже мій настрій і я таки дуже люблю англійську літературу за відчуття камерності - і навпаки не тішать у тому плані американці.

ну і цитати, які зачепили:

Каждый раз, когда кто-нибудь хвалил написанный мною текст, я перечитывала его заново, представляя себя тем человеком, которому он понравился. Только в таких случаях я могла расслабиться и получать удовольствие от собственной работы, но происходило это крайне редко. - чисто про мене, теж так дуже часто роблю і теж наразі мало вірю в себе

Мы сегодня утром уже ходили гулять по пляжу. Смотрели, как встает солнце. И когда мы вернулись, я испытала такое удивительное чувство, словно внутри меня оказалось намного больше пространства, чем было раньше.
- як же хочеться щось таке відчути. так буває, коли подорожуєш.

В даосизме именно "ничто" придает смысл всему, что тебя окружает. Например, чашка полезна лишь тем, что в ней есть пустое пространство для чая. Лучшая часть дома - это не стены и не крыша, а пространство, в котором можно жить.

Я долго сидела на диване, глядя на огонь и слушая, как за окном море мягко накатывает на берег, накрывает его, облизывает и целует. Я представляла себе, как оно покусывает и тыкается носом в гальку, разминает ее, разламывает, приговаривая "ш-ш-ш" и "прош-шу тебя". Шум моря был мягким, как шепот, как обещание. Но ночь становилась все чернее, и море набрасывалось на берег все яростнее, и песок выдыхал: "Да", и они тонули друг в друге всю ночь напролет.
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
вибирали між двох зол фестів: Франкомісії і Підкаменя й вибрали останній. бо легше добиратися (як на мене), бо більше подобається територія і їжа там таки смачніша, от) ну і ще через те, що музична програма Франкомісії геть далека від мене. зате на Підкамені знову насолодилась Rock-H'ем, послухала Тартака в наметі. а ще напхалася кулішу - який же він смачнющий, мені не зрозуміти людей, які стояли в чергах за хот-догами і картоплями-фрі.
pidkamin
фото мейд бай [livejournal.com profile] romko17

ярмаркові ціни приємно вразили - я майже-майже задовільнила своє ірраціональне "хочу купу намист і бусів!", треба тепер придумувати для них вішак))
погода була приємна і якраз така, шоб їхати і не смажитися, а ввечері закутатися в светра і буде тобі добре) бракувало нам тільки вогню, який було ліньки палити й я так і не сплела вінка - лінь страшна штука)) але до кінця літа ще маю трохи часу)
а ще, сидячи під каменем, розгледіли на горизонті, праворуч від фестивального поля монастир чи шось типу нього, а поруч будівельний кран. в один момент його було дуже чітко видно - аж світився білим. потім захмарився і сфоткати його нормально так і не вийшло. хто знає, що це?
а у вас шо, хто був на Франкомісії, як там?
rainy_lily: (вони2)
На відпустку я вже давно планувала собі гори. Бо після минулорічного моря зрозуміла – це не моє. Не кайфую я від смаження на сонці. Але погода підсунула нам величезну свиню – принаймні судячи з прогнозів так би мало бути. Тому поїздка з наметом на Свидовець накрилася, у село через ремонт теж. В Бакоті – ще один наш варіант, правда негірський, теж дощило. А Білогород – це сонцееее, хоч я туди й маю бажання якось втрапити.
gory
Тому, повзаючи на Карпатах.інфо, я подумала – Рахів, а чому ні? Всі завжди їздять раховозом, а до самого Рахова не доїжджають. А так виглядає, шо місто кльове – найвисокогірніше в Україні.
І хоч там теж показувало 3 дні дощів, ми знайшли симпатичну хатку і втекли в гори. Хоч так. Рахів виявився дуже класним містом і відпустка вдалася.
+18 фото і трохи слів )
rainy_lily: (Default)
мама доооовго сміялася з мого "городу" і підписаних рослин. а я сьогодні, коли ставила таблички, вперше почула, наскільки сильно пахнуть мій базилік і розмарин - варто їх поворушити і аромат вже витає в повітрі. якось це мене страшенно втішило - недарма стараюсь. правда, ніяк не можу наважитися зірвати щось із своєї "грядки" - шкода. зате кіт дуже навіть наважується))

а ще я дуже люблю якісь отакі дрібниці, які не займають багато часу в роботі. буквально 10 хвилин, старий конверт, зубочистка і двосторонній скотч - і вуаля, таблички готові) лишається ще придумати якесь "опудало", щоб відлякувати мого шкідника) є ідеї?)
garden

Summertime

Jun. 14th, 2013 11:20 pm
rainy_lily: (оса)
_MG_9532
люблю свою роботу за ще одну приємну опцію - розташування. тепер щоранку, коли є погода і я не на підборах, спускаюсь вниз до Управління парком Франка. літній ранок - це пора, коли парк нагадує мені театральну сцену, де сонце працює художником світла і малює променями світлотіні. важко передати це на фото, але імпровізовану сцену видно. крім того, зранку для мене всі запахи і кольори парку загострюються, я прямо вдихаю тут літо.
Untitled-1
я приїжджаю на роботу завжди десь на півгодини швидше - не люблю запізнюватись і зранку ще маю час, щоб почитати. або трохи пофоткати ранкові квіти, особливо якшо під рукою робоча дзеркалка. трохи з нею повозилась і зрозуміла, що таки хочу й собі. не можу дивитись на паскудне боке, яке робить моя мильниця (хоча вона сама по собі непогана і я не шкодую, що купила її) і взагалі - досить душити в собі приховане бажання фотографувати)

але шось я відволіклась. так от, в обід тут можна посидіти на лавочці, почитати книжку, послухати музику і дивитись на зелень-відпочивати очі або просто нічого не робити і вигріватись на сонці. словом, користатись літом і класним місцем роботи сповна) і ще й тим, що працюю я з восьмої ранку - людей на вулицях ще мало, як і в парку - і дихається якось легше. та й ритм такий для мене чудовий - я вже колись писала, як хочу бути жайворонком.

розкажіть, як у вас - маєте якісь приємні місцини, де відпочиваєте від роботи?)
rainy_lily: (ліііітоооо)
останнім часом я трохи змінила свою, мгм, концепцію вихідних. раніше я мислила так: після роботи у будні лишається мало часу, я стомлена і мене вистачає тільки на якусь домашню роботу, побачення з коханим і кілька сторінок книжки. а все, що хотілося зробити (в основному якісь хендмейдні проекти, самоосвіта) відкладалось на вихідні під кодовою назвою "буде більше часу". часу більше ніфіга не є, бо прибирання-обов'язки по дому, прогулянки, події якісь, зустрічі і так далі. і в кінці вихідних відчуття "от, знову я нічо не встигла". нині я досі нічо не встигаю, але вже не парюсь над цим. і трохи стараюсь "почати жити у будні". це важко, бо я дійсно втомлена, але треба. відкладати життя - справа невдячна.
DSCN5183
зате можу сповна насолоджуватися вихідними. і останнім часом вони в мене насичені й класні.

вихідні-і-і-і! )
rainy_lily: (Default)
останнім часом мене трохи заклинило на м'ятному кольорі, відтінках, речах з цим кольором. тому коли я вирішила таки зв'язати собі брелок для робочих ключів, варіантів кольорів було не так багато - м'ята і ще раз м'ята! тим більш, що сова не тільки за кольором м'ятна - всередину зашитий крихітний мішечок з сушеним листям м'яти, треба потерти сові животик і принюхатись - запахне)
Untitled-2

вийшов такий собі брелок-саше) коли сова буде брудна (а колись це таки станеться), її можна випрати, а саше витягти і замінити на нове свіжопахнуче. або купити якийсь м'ятний екстракт - натуральні трави в таких умовах дуже швидко втрачають свій запах.

в'язала за "схемою" звідси, хоча сова вийшла геть не схожа через інші очі і пухлість - вона ж двостороння.
м'ятний бонус )
rainy_lily: (ліііітоооо)
фактично на початку року я написала оцей запис. із тих часів (майже два місяці, ага))) страшенно багато змінилось - не знаю, що так на мене вплинуло, але якось можливості знайомитись і переставати бути соціопатом посипались як з неба, просто лови. і життя геть змінилось, я стала відкритішою. постійно згадую, як на Новий рік дзвонила мені хресна вітати і сказала, що "це наш з тобою рік, рік Змії, тому все буде вдаватись" чи якось так. я тоді на ці слова не звернула уваги, бо не вірю в таке. але рік справді хороший, і я собі це щоразу тепер кажу, коли сумніваюсь, чи все буде добре. буде. не через рік Змії, а просто є впевненість, що по-іншому бути не може.

тому дуже тішусь, що розвіртуалилась-познайомилась цьогоріч з багатьма класними людьми: [livejournal.com profile] catherine_og7, [livejournal.com profile] duvo_barvinkove, [livejournal.com profile] fabula_ameli, [livejournal.com profile] forko, [livejournal.com profile] lilya_lilac, [livejournal.com profile] marisa_t, [livejournal.com profile] myrko_galizien, [livejournal.com profile] vichno_zakohana, [livejournal.com profile] zoriana87 (надіюсь, нікого не забула)). і це ще не кінець, бо це тільки початок)) і серед вас, повторюсь, є багато тих, з ким би я хотіла познайомитися вживу) навіть читати ваші журнали тоді стає якось цікавіше, коли знаєш людину)

це таке собі моральне завдання на цей рік: розширювати коло спілкування. і не забувати про вже давно дорогих мені людей, які чомусь віддалились. бо з ними краще, ніж без них, як би там не було.
rainy_lily: (Default)
вибралися ми, значить, вчора, подивитись на водоспад Гуркало, поспати у наметі вперше цьогоріч, та ше й під шум води (дуже люблю так спати), ну і просто відпочити. маршрут дуже простий і геть негірський - Верхнє Синьовидне-Корчин-Гуркало. на самому початку маршруту настрій трохи підіпсували місцеві синьовиднівські дядьки, які у агресивній формі переконували нас, шо не треба нам пішки, та ше й полями до Корчина, типу ми вже зовсім тойво. краще маршруткою або у гіршому випадку пішки трасою. причому про водоспад у Корчині й не чули. хто зна, може він не такий вже й відомий, але мене завжди дивувала така вузьколобість, коли люди живуть поблизу чогось і навіть не знають про це.
та дорогу полями ми таки знайшли ^_^. довго сумнівались, чи йдемо у правильному напрямі, аж поки не вийшли до асфальтівки на Корчин. але це був лише перший етап глобального змагання з світобудовою, яка любить посилати нас не туди)))
DSCN4486

так ми добре собі йшли... )
rainy_lily: (оса)
Джулія Кемерон от каже, шо треба іноді тішити свого внутрішнього художника. я вирішила так і зробити й купила дві прекрасні речі:
DSCN4150

може, з появою альбому для ескізів мій внутрішній художник таки вилізе назовні і почне малювати акварелі) та ше й альбому з Клімтом - там ще були з Моне, я довго сумнівалась, але Клімт таки переважив) ну а дирокол - це такий собі гендерний компроміс, не змогла втриматися, просто не змогла..)
rainy_lily: (Default)
мені дуже подобалась традиція Пеппі Довгоїпанчохи дарувати друзям подарунки на свій день народження. я взагалі люблю дарувати подарунки. і хоч до мого ДН ще більше місяця, я тут вирішила зробити такий собі локальний giveaway. віддаю у добрі руки свій органайзер для канцтоварів. причини поки що не можу сказати, хіба те, що муситиму зробити собі новий) а з цим усе добре, він ще майже неюзаний і взагалі юний) оскільки робила для себе, не заморочувалась з обклеюванням внутрішніх стінок. але все решту там цілком правильне.

ТВОРЧІСТЬ2
умови: мені не треба ніяких репостів і посилань на ці репости, розіграш для тих, хто мене читає) просто у коментах напишіть, що хотіли б отримати у подарунок такий органайзер, отримаєте номер і я включу вас у розіграш. нового власника органайзеру вибиратиму не я, а мій кіт - 5 травня (згодом покажу, як це відбувалось). тому всі претензії до нього)))

ага - і ще. звісно, це подарунок і всі витрати я беру на себе (тільки не думайте жити у Новій Зеландії чи в Японії, це трохи ту мач для мого гаманця))) але добре було б зустрітись і розвіртуалитись, якщо ми ще незнайомі) заодно матимете стимул приїхати до Львова) а якщо не виходить, надішліть мені листа чи листівку - я так давно не отримувала паперових листів!
rainy_lily: (вони)
Untitled_Panorama1
десь у четвер у моїй голові з'явилась ідея, шо треба би в гори. ну а в суботу ми поїхали на Боржаву) там було круто-круто-круто, в основному завдяки класній погоді, теплу, снігу на схилах (ще ніколи не була в зимових горах і не бачила вершини у снігу вживу) і людям - ми з [livejournal.com profile] zlatovloska і [livejournal.com profile] romko17 чудово провели час) під катом - пруфпіки, хто є у мене у Фейсбуку, частина фоток там вчора вже була)

+22 )
rainy_lily: (Default)
ми здибали її на дощовому і похмурому Знесінні. просила передати вам привіт і трохи весняної яскравості, яку вже можна знайти у лісі) перед тим біля Федорова нас наздогнав град і двічі на Знесінні - дощ. але відчувається, що це вже зовсім інакший дощ, весняний, а не той міжсезонний, який ще обіцяє сніги. та й граду взимку наче не буває.
весна
у лісі чути дух весни і гуляти під тим дощиком, не здригаючись від крижаного вітру, а навпаки тішачись вже теплому весняному, було тааак приємно! і ніяких снігів більше - бруньки вже напоготові!
пруфпік )
rainy_lily: (Default)
Untitled-5
у мене всі пори року водночас. зима міцно обіймає холодними лапками. натомість я читаю осінні книжки - "Наприкінці листопаду" Туве Янсон, відкриваю для себе світ мумі-тролів, філіфьонок, снусмумриків і п'ю какао. а щоб якось налаштуватись на тепло, роблю і купую літні речі. брошка-значок з лавандою - саме з літніх речей. пляшковий і м'ятний зелениі й фіолетовий - чудове поєднання не тільки для лаванди, а й узагалі - куплена літня кофтина теж у цих кольорах, власне, вона на другому фото як тло)

схема вишивки взята з блогу saracreationsblog.blogspot.com, ідея брошки - з голови)) льон, на якому вишивала, чудовий у роботі, хоч і трохи "бруднуватий" на вигляд - що уже зауважили мої критики)) але це дає гарантію, що він не пожовтіє з часом. загалом результатом я задоволена. та й є у мене маленька вишивка-сова, дуже подобається, але все не знала, де її використати - стане наступною брошкою)

а весна, четверта пора - це мишачі гіацинти, які на фото у ролі лаванди)) кіт вже встиг пооб'їдати-пообгризати недавно куплений вазон, тому використала засушені квіти як реквізит)

+1 )
rainy_lily: (читаю)
часто від людей чула таку фразу "ця книга прийшла до мене дуже вчасно". іноді в мене так було - але дуууже рідко. от "Вічник" Мирослава Дочинця - один з таких випадків, я почала читати його в час, коли кардинально змінила свій раціон і потребувала якоїсь систематизації своїх думок про правильну і корисну їжу. якшо хтось не читав і помилково подумає, шо то книжка про те, шо і як треба правильно їсти - ні, все набагато ширше. не хотілося б казати, шо це книжка, яка вчить, як треба жити. просто вона настільки багатогранна, шо їжа там - лише крупинка з усього корисного.

це дуже-дуже крута історія про те, як людина справді стає частиною природи. як вона освоюється у тому дикому для неї світі, вчиться не виживати - а жити в своє задоволення, не протистояти природі, а бути з нею одним цілим. і просто історія про смак до життя і вміння його завжди відчувати. книжка зі знаком "плюс", попри всі випробування героя - мало таких книг зараз.

думаю, тим, хто любить Карпати, любить природу і хотів хоч раз у житті втекти у далекі гори і сховатись від світу, книжка засмакує. та й кожен знаходить і бачить у книжках шось своє - і я побачила там романтику, романтику важкого життя всередині природи. особливо в першій частині тої романтики є найбільше і все так детально розписано, наче я сама там жила.

ну і наостанок цитата. з написаного про їжу виділила її як головну, згідна з нею майже на сто процентів і бачу, що все правильно роблю:
"Обійшов я різні краї з уважним оком і націленим на все мудре вухом. І склав сокровенну низанку диво-продуктів, які раджу всім для спожитку. Се - квасоля, чорниці, капуста, вівсяна крупа, помаранча, жовтий гарбуз, соя, риба (найліпше - лосось), шпинат, чай, помідори, індичка, горіхи, кисле молоко. Добре, якщо матимете їх на столі хоча б чотири рази на тиждень".

заради справедливості скажу - під час читання часом може здатися, шо вас повчають. мовляв, це худліт, а не посібник здорового життя, шо таке? але для мене це лише плюс - коли з художньої книжки мені лишаються не тільки красиві словосполучення, але й корисні знання.

за рекомендацію дякую [livejournal.com profile] superbalamut
rainy_lily: (Default)
стаття на Inspired виконала свою безпосередню місію - надихнула створити вішліст творчої людини, до яких я себе скромно відношу. бо одноразово куплені речі, такі, скажімо, як ровер чи нове крісло до комп'ютерного столу - це добре, але такий вішліст радше для мене самої, все дбайливо записується у блокнот і потроху виконується.

а є витратні матеріали для творчості, які завжди потрібні й порадують мене у будь-якому випадку. вони можуть стати хорошим подарунком, якшо хтось раптом хоче мені таку приємність зробити *невинно кліпає очима, ні на шо не натякає*. про них я і напишу, а заодно покажу:) )
rainy_lily: (горнятко)
останнім часом вечеряю переважно салатами. головні критерії - шоб смачно, корисно, без майонезу. а калорії не рахую (надіюсь, ніколи і не буду над тим заморочуватись))

найулюбленіший - спрощений варіант грецького: бринза, солодкий перець, помідор (за наявності), салат (отой шо зелений), олія, сіль за смаком, але бринза і так дуже солона. це мій бест вже давно.

а ось недавно мама теж робила прикольний: варений буряк, апельсин, голландський сир, хрін, цибуля порей і заправити це все сметаною. але це на любителя - хоч смак мені дуже сподобався) ну і класичний певно, то буряк+чорнослив+родзинки і олія - ням) взагалі, люблю варений буряк, він і сам по собі смачний)

тепер ваша черга, напишіть мені якийсь смачний рецепт, м?  ^_^

Expand Cut Tags

No cut tags

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Page generated Sep. 23rd, 2017 09:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios
June 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 2014