rainy_lily: (Default)
дуже-дуже давно я не ходила в гори без фотоапарата. це зовсім забутий, але такий класний досвід. по-перше, ти не привозиш додому купу знимків, половину з яких треба вбити через погану експозицію/розмитість/обрізаність і т.д., а іншу половину - ше ретушувати у фш, викидати купу дублікатів, шо у результаті забирає багато часу.
тим більше, вже не згадаю, у кого читала - що фотографуючи, часто запам'ятовуємо з подорожі тільки зазнимковані моменти. плюс, шукаючи хорошого кадру, часто просто упускаємо задоволення від подорожі. цього разу, їдучи вшосте на Боржаву, я зрозуміла, шо фотоапарат мені просто не потрібен - я занадто добре знаю її, ну і він не дуже вміщався)) кілька знимок зробила на телефон, власне всі у цьому пості з телефону - до 10, аби часом передивлятися галерею і згадувати, як то воно класно літом в горах) а було справді класно, гармонійно)
mount
ще трохи енергетики гір )
rainy_lily: (Default)
нарешті настала ця прекрасна пора, коли на обід я беру собі тільки салат і наїдаюся ним, коли в 9 ранку я не відчуваю себе дико голодною, коли ввечері, приходячи з роботи, не вмираю за їжею. літо) і дуже до речі трапилася книжка Вікторії Бутенко "Зелень для жизни" про користь зелених коктейлів і власне зелені. авторка - сироїд зі стажем, а коли цей спосіб харчування теж став не повністю її задовільняти, почала шукати корінь проблеми. і зрозуміла, шо просто мало їсть зелені, а більше - смачніші фрукти і овочі. коктейль, зроблений у блендері з води, зелені і фрукта, виявився ідеальним у плані поживності і користі. Вікторія не голослівна: мені дуже сподобалося, що у книжці (зовсім невеликій за обсягом - 60 вордівських сторінок без додатків), буквально розжовано і дуже простою мовою пояснено, як зелені коктейлі впливають на кислотність шлунку (і шо взагалі таке та кислотність), скільки білків містять і принцип засвоєння організмом амінокислот, з яких складаються білки, що таке pH крові і як він впливає на розвиток раку, що таке хороший і поганий холестерин... словом, багато корисної інформації, почерпнутої з наукових джерел (авторка сама науковець), яку можна прийняти на віру, якщо ти не біолог, можна знову перечитати підручник біології, або просто використати цю інформацію як якір, і пірнути у глибини розуміння, шо ж таке той наш організм і як йому краще житиметься)

сироїдом я ставати не планую (хоча є у мене надихаючий приклад друга, в якого це успішно вийшло), але зараз їм значно більше зелені і почала пити такі коктейлі і просто смузі на сніданок. моєму організму це подобається. на картинці (шось вперло мене малювати такі інфографіки)) наглядно показано рецепт приготування такого коктейлю: вода, зелень (салат або шпинат, чи обоє), банан (додає трохи солодкого смаку), лимон і м'ята - опціонально. а якщо замінити зелень мигдалем і зробити мигдальне молоко, вийде фруктовий смузі, з будь-яким фруктом на вибір.

green


і кілька цікавих цитат.
+3 )

книжка є тут у пдф і в мене для кіндла теж є, кому цікаво, звертайтесь)
rainy_lily: (fox)
літо починається завтра. я так вирішила. а разом з ним починається приємне і корисне, до якого руки (і ноги) не доходили раніше.

плани на літо
1. ранкова розтяжка на балконі, встаємо разом із сонцем, медитуємо і правильно дихаємо
2. зелені соки, смузі, фруктові коктейлі - марш у щоденний раціон!
3. ровер, бадмінтон і біг - нові-старі знайомі повертаються
4. пікніки, сніданки на свіжому повітрі, валяння на траві і побільше "зелених" вихідних і буднів
5. гори, і цим все сказано
6. творчі побачення і зустрічі з друзями - літо сприяє
7. читанння в парку, читання на природі, читання всюди!
8. музика для релаксу, легка, як літній торт з вершками
9. запам'ятати і зберегти літо у пам'яті людській і цифровій, але останньою не зловживати
10.  і нові починання, з чистого листка

19d7c6476ee57bfa8e155434fffe2431 c89941e3340dacf628c158af962443b4 e341e0eaf4525af073823f8b7d281e1a
а у вас які плани на літо?
rainy_lily: (Default)
poleznaya-kniga-1_54

Про цю книжку я мала написати вже давно, бо десь із місяць як її прочитала і вона справила на   мене велике враження. Це не просто собі посібник про те, що треба їсти і що не треба. Це досить цілісний зріз харчового життя жінки, не тільки їжа, але й психологія її вживання, ритуали, з нею пов’язані, спорт, те, як ми змінюємося протягом життя і що у випадку цих змін варто робити з їжею. Словом, книга не однобока, не зациклена на певних продуктах і не радикальна, а дуже жива і багатогранна.

Починається все з того, що юна Мірей їде навчатися до Штатів, і коли повертається звідти, єдине, що їй каже при зустрічі батько, що вона стала схожою на мішок картоплі. Жорстоко і на Мірей це подіяло як холодний душ. Вона почала шукати способів схуднути і в цьому їй допоміг сімейний лікар, якого у книжці вона називає Доктор Чудо. Власне, у книжці є емоції і думки, які були у Мірей під час процесу скидання зайвих кіло, окремі розділи присвячені конкретним продуктам – хлібу, шоколаду, напоям, приправам і як з ними давати собі раду, і найголовніше – є способи закріпити отриманий результат на все життя, як це вийшло у авторки.

Головне правило, своєрідна червона нитка, яка проходить через весь текст: їсти можна все, що захочеш. Варто лише контролювати порції і не забувати закон всесвіту, який діє і у харчуванні: десь прибуває, значить десь має відбути. Дозволяєш собі сьогодні морозиво – обмеж завтра хліб. Все. І я, як то кажуть, люто плюсую, бо це діє. А про порції тепер теж завжди думаю, беру невелику тарілку для пасти і вибираю найменший шматок торта. Краще зїсти менше, але отримати від крихітної порції більше задоволення. Секрет, як це зробити, у книжці, не буду розкривати всі карти)

Крім задоволення, яке треба отримувати від кожного прийому їжі, варто ще памятати, що їжа на ходу, стоячи, і з газетою в руках не дуже сприяє цьому процесу. Крім того, коли ми робимо дві справи водночас, часто нам важко зрозуміти, що приходить момент насичення їжею, коли вже досить. Прислуховуючись до свого організму і не відволікаючись на інші справи, можна вчасно відчути цей момент і зупинитися.

Загалом я можу ще дуже багато писати про цю книжку, в мене з неї 64 цитати на кіндлі виділено, а це купа тексту. Але раджу прочитати – і не обовязково тим, хто худне, а й тим, хто хоче змінити своє харчування в бік більш збалансованого і здорового. Багато речей розкладає по поличках, чимало корисного можна взяти, не враховуючи рецептів) За мною от після прочитання тепер постійно ходить думка про маленькі порції і усвідомлений процес прийому їжі, і нам з цією думкою добре разом)) А ще я колись таки введу у свою систему харчування систему французьку, з закускою, основною стравою і десертом, якось воно так круто і зрівноважено виглядає, я помалу стаю фанатом)

rainy_lily: (summer)
DSCN9649
я щиро сподіваюся, що цього літа ситуація у нашій країні сприятиме відпусткам. тому вирішила поділитися враженнями про Ворохту, куди ми їздили на травневі і яка може стати дуже класною локацією для української відпустки з кількох причин:
-це Карпати ^_^
-можна на день зганяти на Говерлу чи на озеро Несамовите
-недалеко цікаві Верховина, Криворівня, Яремче, водоспад Гук, у Микуличині і Татарові для фанатів пива є приватні пивоварні
-можна взяти на прокат велосипед і влаштувати собі активну відпустку, або принаймні один її день)
-у самій Ворохті є класні віадуки, підйомник і трамплін (а на санках там народ, схоже, катається круглий рік)) ну і по місцевих горбах теж можна полазити

далі - більше) )
rainy_lily: (sea)
я веду цей жж як особистий щоденник вражень, думок і цікавих знахідок, а також як творчий блог. я люблю: подорожувати, читати, хендмейдити, бавитись у фотографа, маю в житті Родзинку. у вільний від творчості час працюю журналістом ;)

маю багато мрій, одні з них - це ровер і дзеркалка, гроші на які я збираю завдяки своїй творчості. наприклад, в'яжу на замовлення палітурки для читалок. якщо  бажаєте замовити в мене таку палітурку, або іншу в'язану чи вишиту штуку, з тих, що є у мене в жж чи у вас у мріях, пишіть у пп або у коменти до будь-якого посту.

ТВОРЧІСТЬ

пост. скриптум. для всіх, хто хоче у друзі - величезне прохання писати коменти під цим постом, інакше ризикуєте бути непоміченими. ботів розвелось страшне багато, не встигаю слідкувати за справжніми людьми.

і два вішлісти від суперскромної мене
творчий вішліст
людський вішліст
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
я все більше й більше пишу тут про їжу власне без самої їжі)) якось так воно виходить, шо крутиться багато навколо неї - і самопочуття, і якісь плани, і задоволення від хороших страв, і зустрічі-подорожі, поєднані зі смакотою.

а в житті тим часом люди з'являються невипадково. коли я тільки починала шось міняти у своєму харчуванні і якраз вийшла на нову роботу, моїм співробітником-"співкамерником" став хлопець, який класно шариться у здоровому харчуванні і давно практикує. купа спільних тем для розмов і водночас, що ціную, можемо і цілий день мовчати. бо я вже добре вивчила, шо таке жіночий колектив і як часто важко не говорити)) тепер от ще одна людина вимальовується, з органічними продуктами і здоровим способом життя. ше кілька років тому не могла б собі уявити, що це я буду отака)

період зелені і свіжих овочів починається) роблю соки і смузі, вчора до півночі пекла оладки з румбамбаром, а на обід вже третій день поспіль улюблений салат з сиру і редиски, я це люблю) і нарешті, з появою інстраграму, з чистою совістю можу спамити фотками на теми їжі. хоч часом мене мучить думка, шо тепер ще й я засмічую інформаційний простір своїми нікому непотрібними картинками, але я роблю це у відведеному для цього місці))) хоча от вставлю у пост для ілюстрації тут, щоб не був такий сухий)) тим більше, завжди бракувало місця, де можна показати колір свого життя. мій зараз - яскравий, як перші пестицидні овочі))
891363_222800091263108_770066257_n 10254058_1421336861460524_1602697121_n
майбутні салат з редиски і зелений сік
1662896_293419440827313_862790995_n 916017_1503733639855268_857106117_n
омлет з цвітною капустою й чебрецем і баклажани з часником, адигейським сиром і м'ятою
і насамкінець залишу тут три посилання на статті-навколо-їжі, які мені сподобалися і корисні) може вам теж сподо)
Дао интуитивного едока
Перемены в питании для начинающих: 5 простых принципов, которые сделают вас лучше
Что ни в коем случае нельзя есть на завтрак?
rainy_lily: (lonely)
знаєте яка? своя власна. у суботу я отримала такий шалений заряд енергії від перебування у своїй компанії, що навіть після 3-годинного шопінгу не почувалася як з хреста знята. зранку ходила на лекцію по косметології в "Green". спочатку трохи скептично поставилася до тої інформації, яку подавали (а говорили про типи шкіри і догляд за ними), бо дуже все вкладено у певні рамки, в які моя шкіра з нелюбов'ю до шоколаду і арахісу не влазить)) але згодом викристалізувала з цілої лекції кілька цікавих моментів: згадала, що між етапом очищення і зволоження шкіри пасувало би ще якийсь тонік додати, зав'язала уявні вузлики на пам'ять про щітку для скрабування обличчя, трав'яні парові процедури перед пілінгом і фруктові маски. наступного разу, в суботу, о 13.00 буде продовження, приходьте, там приємна атмосфера і тепла підлога)))
***
після закінчення лекції я прогулялася взуттєвими в центрі і зрозуміла, що зголодніла) по дорозі трапилася "Кавалерка", згадала, що там красиві зелені стільчики і зайшла) зараз дочитую чергову книгу про принципи харчування - цього разу про те, чому не товстіють француженки. і одна з основних порад - під час трапези повністю концентруватися на їжі, вдихати аромат, пробувати текстуру, думати про смак. замовила пасту з лососем і бокал вина і почала практикуватися)) я не скажу, що страва була божественна, але я отримала неабияке задоволення, повільно смакуючи лосося, пасту і каперси, добре пережовуючи і запиваючи це все вином. в той момент я собі думала, що аби сповна оцінити смак тої чи іншої справи, такий обід на самоті підходить найкраще, ти не відволікаєшся на розмову і повністю поглинутий смаком. а ще це час для себе, коли ти відчуваєш, наскільки самодостатній і цікавий собі. і навіть улюблений Кортасар, який лежав поруч на столі, не зміг у цей момент перетягнути мою увагу на себе))
189786_196420667045227_4201162_n
фото 2009 року з Синевиру - дуже люблю його, мене там - ціла маленька чорна цятка, але символізм аж зашкалює, це я втікаю у світле майбутнє)) таке казкове світло, хоч фото зроблене на звичайну цифромильницю, але часом вони вміють отак) здалося, до посту про себе воно дуже пасує)

***
потім я вирішила глянути на виставку Lviv Handmade, яка відкрилась на Митній. виставка масштабами не вразила, зате я була трохи в шоці, коли знайшла там трипхалу для детоксу, яку у Львові й не сподівалася побачити. ну і спробувала смачненькі еко-батончики з насіння, меду і журавлини, які робить магазин "Смак життя". може, правда, то батончик зарядив мене такою енергією на вечір, не знаю, але з собою у компанії було кльово)
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
вчора закінчився тиждень детоксикації, який я для себе влаштувала завдяки  [livejournal.com profile] forest_people і групі Seasons Detox. а на думку чоловіка - закінчився тиждень голодування, бо він казав, що я геть нічого не їм, а я йому, що їм, тільки зелене:) в принципі, я недалеко відійшла від правди.

суть детоксикації: трохи розвантажити організм від токсинів і алергенів, тому крім явно шкідливих продуктів не можна було їсти червоних овочів, продуктів тваринного походження (молочні, яйця, жирне м'ясо), всього глютеновмісного (хліб, зернові), звісно цукру, чаю-кави - словом, я на тиждень стала веганом:)  було б добре, якби всі дозволені продукти були ще й органічними, але де таке шукати - не знаю, тому обходилася тим, що вже є на базарах: цибулька, салат, кріп, шпинат, капуста.

крім того, комплекс очищення передбачав масажі, прогулянки, багато води, хороший сон і дослухання до свого організму. детальніше розповісти не можу - дівчата, які створили програму, попрацювали над нею, їм належить це право) а мені пощастило долучитися і мати змогу пройти цей курс.

результат: мені дуже сподобався. відчуваю енергію, легкість, маю мінус 1 кг, який наїла, починаючи з осені, і відчуття голоду тепер не таке сильне. а колега, який в темі, каже, що від веганської їжі ще й тривожність менша. і ще я зрозуміла нарешті, чому вийшло схуднути минулого року, коли перестала їсти смажене і борошняне, а також перед весіллям - я несвідомо виключила з раціону більшість продуктів, які містять токсини, і організму запрацювалося легше.

знахідки: зелений сік у різних варіаціях. я пила його кожного ранку і він за своєю поживністю був як цілий сніданок. тому рецепт одного із зелених соків я забираю і буду активно юзати. вчора от за 2 хвилини накалякала лайнером контури - думала намалювати ескіз, а вийшов такий собі скетч-варіант рецепту)
_MG_8893

також мені сподобався салатик, де огірки поєднуються з авокадо. воістину, зелене із зеленим - найкраща і найсмачніша пара. ну і обід - гречка+салат, сочевиця+салат, вівсянка на сніданок (правда, з молоком і медом) - те, що теж буде зі мною. бо це реально приємно - коли відчуваєш себе легко)

детокси буду тепер проводити кожного сезону. тиждень раз на 3 місяці - це не так вже й багато, а користі море. її можна порівняти зі змащуванням скрипучих дверей, які одразу рухаються краще. організм так само легше сприйматиме навіть не надто корисну піцу чи млинці, які я дуже люблю, і не буде боротися водночас зі старими і новими токсинами:) - принаймні так я все це розумію)

труднощі: важко було лише перші 2-3 дні, потім я звикла. детокс тривав без відриву від роботи, але, на щастя, і без відряджень, тому їла вчасно і згрубша без заборонених продуктів (раз була юшка з помідорами і картоплею). найважче за цей тиждень було відмовитися від хліба: мені треба хоч шматок, інакше враження, що не наситилася. але останні дні і без нього прекрасно жилося. також я успішно пережила день народження свекра, якому щось підказало, що цього разу треба готувати не курку, а бурячки, гриби і давати зелену цибульку. я відверто напхалася дозволеним і, як істинний прихильник теорії знаків, вважаю: це був знак, що я все правильно роблю:) наприкінці детоксу купила собі дозволену чорну-пречорну шоколадку - захотілося трохи підсолодити життя, хоча з цим чудово справляються сухофрукти.

думки на тему: детокс - дуже популярна штука в америках, в інтернеті є чимало інформації, рецептів і ідей. для мене така програма є частиною саморозвитку, який нині багато хто критикує. мовляв, люди кинулися копатися у собі, відвідувати всілякі семінари, тренінги, проходити програми, бо немає чим зайнятися і взагалі - щастя в простому житті, а не в самокопанні. цілком згідна, щастя в простих речах, в тому числі у хорошому самопочутті і харчуванні, яке не обтяжує і дає відчуття легкості. але щоб добратися до цих простих речей і не тільки прочитати, але й усвідомити і використати в своєму житті, треба перелопатити цілу купу складної інформації, 95% з якої тобі не потрібно - і викристалізувати 5% корисного для себе.

а ще - те, що випробуване на собі і працює, сто процентів буде використовуватися. я робитиму детокси, бо це солодке відчуття перемоги над собою хочеться відчути знову і знову. це стимулює. плюс тепер я, яка завжди думала, що не маю сили волі, покращила самооцінку ще на 1 левел.
rainy_lily: (summer)
минулого літа я якось заскочила вдень на ринок. то був час, коли тільки з'явилася перша полуниця, а свіжа цибулька і кріп пахли так запаморочливо свіжо, як може пахнути щось дуже смачне. і оті запахи досі залишаються одними із найбільш потужних "ароматних вражень" у моїй пам'яті.

цього року я якось непомітно для себе почала ловити кайф від походів на ринок за овочами, фруктами і фермерським молоком. у п'ятницю в мене вихідний і зранку я з бідончиком (якийсь дідусь, коли побачив мене з тим бідончикомм, сказав, що вже й не розраховував десь ще надибати їх. а мама недарма колись із села привезла, це вам не пластикові пляшки)) і з сумкою йду на базар. на моєму невеликому місцевому ринку цікаву зеленину можна побачити хіба влітку - кінзу абощо. зараз тут переважно шпинат, щавель і черемша. ну й цибулька і кріп через цю таку ранню весну (дякую тобі, зверху!) вже ароматують по-повній. я купую молоко, зелень, обов'язково помідорки-черрі, фрукти.

IMG_1639


і ці покупки, що найважливіше, надихають мене готувати для себе, не лінуватися і харчуватися більш-менш здорово. зокрема, зараз мій найулюбленіший легкий і свіжий салатик - з помідорками-черрі і яйцем, дуже простий, але так мені подобається, що готую його майже щодня. ну а кольори інгредієнтів надихають ще й малювати, мені взагалі здається, що їжа - найбільш приваблива натура. в неділю розслаблялося-малювалося, вийшов такий аквареле-рецепт) замість салату можна використовувати шпинат або пекінську капусту, замість бальзамічного оцту - лимонний сік, замість тмину - хоча я вже тепер сумніваюся, що це він, бо у іншому магазині бачила таку саму траву із написом "тим'ян", можна додавати італійські або прованські трави - теж дуже смачно)

тепер планую не пропускати нагоди готувати щось смачне із сезонних продуктів - минулого року я все проґавила, але цього у мене є натхнення) плюс натура для акварельок теж класний мотиватор))
rainy_lily: (fox)
весь вечір вчора і сьогоднішій ранок думаю про це цуценя:

1912469_585450561537516_866285509_n
ЛЬВІВ.

Крихітка ще сподівається на Вас. Дівчинка, цуценятко, народилось 7 грудня (напево розраховувала подаруватись комусь на Різдво)
Віддаю у добру і люблячу сім"ю.
Малятко добре,веселе,невибагливе у їжі, дуже грайливе бавиться та добре ходить на поводочку.
Гладкошерстна,буде середня, максимум до коліна.
Проходить вакцинацію, при бажанні господарів буде простерилізована безкоштовно.
Лише відповідальним людям! 0631471891
джерело


і як сильно я б хотіла її взяти, але через як мінімум трьох противників у мене вдома не можу цього зробити( страшенно вболіваю за те, шоб цуценятко знайшло дім, тому пишу тут, а раптом все складеться. 
rainy_lily: (Default)
спочатку про хороше, умовно хороше, бо білий органайзер для канцтоварів вперто не хотів нормально фоткатися на білому фоні. ну але вже який є. зробила його ще раніше, от стоїть і красується на моєму вікно-столі. я вирішила, що раз місця для творчості у вигляді стола немає, хай вікно стане столом. вчора чоловік приробив до улюбленого крісла колеса, що комфортно було сидіти за вікном, лишилося якось облагородити картинками чи фотками територію привіконної стіни.
але я про органайзер. десь зо півроку я носилася з думкою, що треба таки зробити його, і навіть була зробила, але він виявився неідеальним - тобто не зовсім таким, як мені хотілося, хоча теж гарним. і от, коли ідея банки з кишенькою прийшла, я навіть здивувалася - наскільки усе просто. точно вже хтось таке придумав до мене, але я не бачила, тому поки буду вважати себе генієм творцем цієї ідеї)

jar

на вікні поки отака тусовка.

і про життєве, вкотре. якийсь такий період емоційного надриву, коли не можеш не бачити і не звертати уваги на неідеальність світу. і сни й далі продовжують снитися, ніколи їх не пам'ятала, і зараз не пам'ятаю, але вони створюють враження, наче мене вирвали з одної реальності і закинули в іншу, а потім знову назад. сни, не сніться мені!
нічого не робиться (мої замовники, можете вже починати вбивати%), хоча від завтра желізно починаю доробляти замовлення!:) хочу у відпустку, мінімум на тижнів 2, без інтернету, з нитками і книжками, не у Львові, з лісом, снігом і теплим імбирним чаєм ([livejournal.com profile] lady_mellamory, ти, здається, мене підсадила на нього))
rainy_lily: (горнятко)
Untitled-4

душа хоче робити красиві фото. а тіло у час, коли можна їх зробити - тобто світлий час доби, на роботі. вдома ж, увечері, умови абсолютно кустарні, без нормального світла і взагалі. але деякі з цих фото вже так давно лежать, що коли нарешті вийшло їх об'єднати якось стильово (не стильно, а в одному стилі маю на увазі), ну і видалося свято, коли спицю й голку в руку не візьмеш, то мушу показати.

все досить просто, банально і по-американськи: крафт, біленьке (кружево,паперові серветки, намистинки-перлинки, шпагат - умовно вважатимемо його брудно-білим) і мої улюблені шишки:) цього разу вирішила обійтися без хвої, яка успішніше стоїть на вікні у воді і вже пускає бруньки ^_^

здається, запаковувати подарунки я люблю навіть більше, ніж їх створювати - бо це забирає менше часу і я точно знаю, що все вийде, якщо правильно поміряти папір) крім того, гарна упаковка мусить бути - для сюрпризності, настрою і розпалювання цікавості - особливо, якщо пакунок-капуста і добре зав'язаний)
rainy_lily: (Default)
cozy
останнім часом в неті я зависаю переважно у місцях накопичення красивих картинок. раніше якось хотілося інформації, текстів, а зараз - дивитися на естетично привабливе. тому місця, обов'язкові для відвідання - це мій  pinterest, мій tumblr - тобто просто моя стрічка, сама я туди не пощу. крім того, там ще й музику можна класну надибати, не тільки картинки) а також моя стрічка на feedly, але там поки бардак, тому без посилання. блоги Aqua Marina і Dara Muscat. було ще щось, але зараз так сходу і не згадаю.

а от віднедавна ще підвисла на лукбуках Brooklyn Tweed. серез розмаїття абсолютного несмаку "ажурних кофтинок", схеми яких вискакують у гуглі після будь-якого наколов'язального запиту, лукбуки Brooklyn Tweed - це просто блаженство якесь. купіть мені хтось два мішки твідових ниток і дайте рік часу - я хочу все звідти, але зв'язала би хоч щось і була б щаслива як слон.
rainy_lily: (knit)
давно я не показувала тут нічого нав'язаного, а поміж тим ще задовго до нового року моя кімната поповнилася трьома своїмирукамизробленими вмістилищами фігні корисними ємностями. у 2014 планую нарешті хоч трохи зосередитися на в'язанні більших форм, якими можна не тільки милуватися, але й носити. а поки показую, що є.
Untitled-2
а є у мене тепер отака лисичка, яка зберігає мої поточні в'язання. ідею побачила на Пінтересті і не змогла не повторити. моя лиска вийшла трохи вухастішою, нижчою і ширшою, але й рівнішою, ніж оригінал.

ще 2 дивні штуки) )
rainy_lily: (knit)
у мене цього року якась особлива френдстрічка - всі пишуть побажання і є відчуття, що кожен це робить дуже щиро, тому так приємно, наче це персонально мені всього хорошого набажали:) напишу і я. побажаю всім того, чого хочу сама - щоб наприкінці 2014 ви не думали, що це був рік змарнованих можливостей і втрачених шансів. і щоб у цьому році ви змінили все, що хочете змінити, почали робити ранкову зарядку/знайшли нову роботу/поїхали в Індію/завели собаку/потрібне підставити - словом, щоб зміни таки приходили. з понеділка, початку місяця, просто так, із будь-якого дня, коли хочете.

напевно, для цього треба буде подолати трьохголового дракона - лінь, страх і вічну прокрастинацію. але знаю з власного досвіду і думаю, я не одна - вартує почати щось робити у потрібному напрямку, і всесвіт підкидає мільйон шансів, можливостей для здійснення мрій.

і ще бажаю багато-багато подорожей, маленьких і великих, нових цікавих книг і вражаючих фільмів, музики, яка поглинає повністю, висипатися (не кудись!), займатися спортом, вставати рано і багато встигати (або варіант для сов: вставати пізно, але багато встигати вночі ^_^), і ловити за хвоста ті моменти у житті, коли треба просто зупинитися, вдихнути повітря і відчути, наскільки все круто - як на вершині гори після до-о-овгого підйому.

будьте собою - тим собою, яким ви СПРАВДІ хочете бути!
6f0c59c6ea1b5934a284ae5663251bd7
rainy_lily: (knit)
сьогодні я вперше зробила те, що має зробити у своєму житті кожна порядна жінка часто показують у фільмах - міні-вибух на кухні) ну і заляпала півкухні супом%) коли блендер від завеликої порції рідини не витримав і суп пішов верхом, мені було насправді дуже смішно - і навіть витирати ті всі патьоки потім не напряжно. а сочевично-морквяний суп-пюре - я нарешті почала готувати собі супи - вийшов неочікувано смачним, навіть імбир і селера, яких я не терплю, у якості спецій дуже навіть пасують туди)
***
поки в'яжу, слухаю аудіокниги. вибираю не сильно вдумливі - бо в'язати треба уважно і рота не роззявляти. і поки я втомилася від одноманітного Акуніна і отримала навіть завелику порцію страху від Кінга, взяла собі легкий "Щоденник Бріджит Джонс". і шо я скажу - це один із тих рідкісних випадків, коли фільм кращий за книжку%) на щастя, завжди можна уявляти собі Коліна Ферта, коли слухаєш)))
***
до мене вже прилетіли перші новорічно-різдвяні листівки. дякую вам, любі [livejournal.com profile] flirgleflip і [livejournal.com profile] malvalanda! мені так приємно тримати в руках ці листи щастя і читати ці писані від руки букви, вони дуже гріють! свої ж альтернативні листівки, як це не соромно, я ще не відправила - але вони будуть, чекайте і навіть не думайте, що я про вас забула!)
***
така безсніжна зима не сприяє святковому настрою, але я тішусь, шо тепло і немає хляпи. мало гуляю, більше сплю і в'яжу, маю три, а не два вихідних у тиждень - залізниця взимку більше відпочиває. але все одно лишній час переважно йде на сон: по 12-14 годин з четверга на п'ятницю - це норма. і насправді я не знаю, як навесні житиму без третього вихідного%)
страшенно хочу на ковзанку, але немає компанії. тому якщо хтось у четвер 2 січня або у п'ятницю, 3-го, хоче приєднатися, кажіть, підемо разом)
rainy_lily: (knit)
_MG_5915


нинішня ситуація зі ставленням до йолок дає мені надію, шо може менше цього року буде замучено людьми сосен, ялиць, ялинок  - а особливо вболіваю за тих кілька величезних карпатських сосен, які мали б стояти на центральних площах західноукраїнських міст - може хоч цей рік ще поростуть.
а поки покажу трохи підібраних і врятованих мною гілочок сосни, шишок, галузок і їхнє чудесне перетворення.
ліс, відьми, осінь і свята )
rainy_lily: (Default)
читаю зараз книжку "Самоорганизация по принципу «изнутри наружу». Система эффективной организации пространства, предметной среды, информации и времени" Джулії Моргенстерн, про яку писала у попередньому пості. вже не пам'ятаю, де її надибала і з якого дива взагалі шукала. читається повільно, бо це той тип книжок, який рясніє прописними істинами і американщиною - наприклад, якщо для нас ще досі дико ходити до психотерапевта, то що вже казати про людей, які звертаються до спеціалістів, шоб ті прибрали їм хату і організували все так, аби безлад знову не поглинув її, як ктулху мозги. не знаю, чи мала би попит на українському ринку така фірма, а там у них в америках це ок. і прописні істини ок - і люди прозрівають від того, що якщо тобі неприємно щось робити чи нецікаво, перетвори процес на цікавий і приємний, обклей коробки для документів красивим папером, повісь у шафу гарні вішалки. взагалі, все правильно, я брюзжу, бо я вже майже пообклеювала всі коробки і перетворила їх на красиві)) тобто в цьому моменті нічо нового. хоча цілком справедливо про себе відзначила, шо таки так - якщо річ ніколи не лежить на свому місці, це значить, у неї неправильне місце, до якого незручно діставатися.

але от над чим іншим банальним я задумалася - це над тим, як організований мій хендмейдний простір вдома і чому я так довго часом роблю свою рукотвори, розтягуючи процес як резинку, на місяці. а все тому, шо у мене немає організованого робочого місця і мене страшено напрягає щоразу його собі організовувати - та навіть банально зручно прилаштуватись на дивані з в'язанням, шоб у досяжності був ноут з фільмом чи плеєр з аудіокнигою, гарячий чай, усі в'язальні прибамбаси, плед, подушка, ну і бажано кіт (^_^), буває проблемою, бо займає купу часу. легше просто повалятися на тому ж дивані))))

позитивний приклад  - вчора не полінувалася притягнути до кімнати другий стіл, поставити під гарне світло і покроїти тканину не на підлозі, а на твердій поверхні. і вуаля - закінчила роботу над черговою штукою за вечір, бо робочий простір цьому сприяв. і можливо, маючи творчий куток,  де все вкупці: ящички з нитками, тканинами, паперами, велике м'яке зручне крісло і багато світла - як ото на красивих американських картинках з пінтересту, а не крісло, диван чи шматок стола, плюс кілька місць дислокації творчих матеріалів, я б таки робила більше. от згадала собі, що про це ж писала і Яна Франк у книжці "Муза и чудовище" - вона собі створила окремі простори для малювання, роботи за компом і т. д. і коли є вільний час, приходить туди і одразу шось робить, не задумуючись, як то розхаяти робочі документи, шоб поставити фарби. для мене кілька робочих місць забагато - я б і одному втішилась)

так шо проблема виявлена, тепер треба шукати, яким боком її реалізувати. а у вас шо, є власний творчий простір? розкажіть мені, можете показати, я помрію)
rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
Щось давно я нічого не писала про їжу, а тим часом написати є про що. Недавно спробувала нарешті новий кисломолочний продукт – мацоні від ТМ «Молочний буфет». Це одразу два «вперше» - бо давно хотіла купити продукцію Троїцького молокозаводу і бо ніколи не їла мацоні. Мацоні виявився дуже смачним і дійсно молочним продуктом – що в наш час, на жаль, рідкість (кефір зі смаком порошку від «Простоквашино» – бррр, ніколи не забуду).

У чому особливість «Молочного буфету»? Вони виробляють кисломолочку термостатним способом. Тобто закваску для продукту наливають окремо у кожну скляну банку, потім туди наливають молоко і воно заквашується безпосередньо там. А під час виробництва «конвеєрних» йогуртів молоко і закваску, а може ще й хімію всяку, модифіковані крохмалі й іншу гидоту, змішують у загальній ємності і розливають потім по банках (пластикових, ясна річ) У чому перевага термостатного способу? По-перше, ніякої хімії туди вже не влиєш. По-друге, термін придатності невеликий, і за цей час корисні молочнокислі бактерії ще живі. Ну і по-третє, як мислю собі я, там тих бактерій таки більш-менш багато, а не як у інших йогуртах, де пишуть, що їх не менше скількисьтам мг, а насправді може бути рівно та мінімальна цифра.

Плюс, як пише Троїцький молзавод, його продукт негомогенізований – тобто на однорідну структуру, як у решти йогуртів, навіть не сподівайтеся. Там такі невеликі грудочки, які треба розмішати. Але в тому власне і смак, і натуральність – свого часу, коли у мене в селі робили ряжанку, то вона теж мала таку «грудочкову» структуру. Свою кисломолочку Троїцький молзавод також не стерилізує – звідси малий термін придатності.

Вийшла практично реклама однієї ТМ (мені не платили, нє, я сама)), але рекламувати дійсно є що) У Львові я купила мацоні в Сільпо на Виговського (у ВАМі) за 16 грн з копійками 285 грам, і наразі більше ніде не бачила, хоча на сайті є перелік міст і місць, де можна купити продукцію ТМ "Молочний буфет" і написано, що і в тому Сільпо, яке на Городоцькій, має бути. Крім того, ще продається йогурт класичний – але загалом асортимент львівській не радує, якщо глянути на все, що «Молочний буфет» пропонує. Мені от бракує моєї улюбленої ряжанки.

До речі, поряд на полиці супермаркета стояв такий самий термостатний йогурт виробництва ТМ «Волошкове поле». З «прекрасним» крохмалем у складі. І ціна не сильно відрізнялася. Тому, ворнінг!

А зі звичайних йогуртів я б радила якщо пити, то «Молокію» - найоптимальніший склад, на відміну від «Галичини», яка почала пхати у йогурти фігню, а їхня «Формула здоровя» - то взагалі якась катастрофа (але заради справедливості – кефіри у них ок, один раз навіть сироватка виступила, від порошку такого не дочекаєшся).

Ну і ще звернула була увагу на йогурт «Premialle» здається. Теж наче «елітний», скляна тара і висока ціна – і абсолютно гидкий склад. Не купуйте. І Активії з Даніссімами, Президенти туди ж.

Висновок – пора купувати йогурницю. Тільки де б ще хороше молоко знайти?

Expand Cut Tags

No cut tags

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Page generated Sep. 23rd, 2017 09:57 pm
Powered by Dreamwidth Studios
June 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 2014