ми відповідальні за тих, кому колись писали смс-ки

[rainy_lily]

у френдстрічці кілька постів про смс. сьогодні зранку мама чогось запитала мене, чи я знаю як розшифровується та абревіатура, я знічев'я бовкнула "save our souls", переплутавши з sos. хоча, шось в тому є. я от люблю отримувати смс, але останнім часом "в мене є коханий, його звати лайф, він щодня пише мені смс-ки (с)". тому я нічого й ні від кого вже не чекаю.
колись, як мабуть в кожного в житті, отримувала якусь милу писанину кшталту "приємного тобі дня" чи "солодких снів". колись то мені страшенно подобалось. колись я любила вкладати в повідомлення приховані змісти і страшенно рочаровувалась, коли ті змісти такими й залишались.
фікційність, ефемерність і несправжність того всього зараз для мене є прозорим. смски, листи, живі журнали дають нам можливість сказати то, чого ми насправді не мусимо казати. а кажемо. заради краси ситуації. заради ПОВНОТИ ситуації. шоб то всьо було як в гарній яскравій рамочці. а іноді НЕ ТРЕБА. бо блін, іноді люди тільки те й можуть робити, шо казати красиві слова. і це мене бісить - бо слова - це пил.

Comments

[irka-nerpa.livejournal.com]

Ненавиджу приховані змісти. Бо на кожен один прихований зміст в мене з"являється десять не менш прихованих варіантів трактування того змісту.
Останній абзац-точно. Я, до речі, часто бачу, коли пост в ЖЖ пишеться просто так, бо треба це виписати, а коли він пишеться для когось. Щоб прочитав, хто, можливо, й не хоче такого читати. Якби я була б на місці когось, я би таке страшно не любила)
Слова можуть бути пилом. Всі мої слова-пил. Бо я не вмію казати. Я лише відчуваю. Але є люди, в яких слова і їхній сенс пов"язані. Тоді це не пил, а земля. Родюча, тепла і чорррна.

[rainy-lily.livejournal.com]

я за приховані змісти би вбивала. хоча тоді прийшлось би зробити суєцид)

[irka-nerpa.livejournal.com]

Ги) Точно. В тебе би розвинувся якийсь ну дуже вже неприємний невроз- ну просто мрія дяді Фройда))