сьогоднішнє сьогодні)

[rainy_lily]

Осінній вечір, незадоволено бурмочучи щось собі під ніс, кладе на відполірований журнальний столик книжку (здається, Тані Малярчук, вечір захопився сучукрлітом) і вирішує нарешті спуститись на землю. Як-не-як, вже час.
Сьогодні зранку  в гості приходив туман, який все літо вилежувався на печі, а ось тільки тепер спромігся на сяку-таку ранкову пробіжку. Казав, земля купила собі нове осіннє пальто, брунатно-помаранчевої барви. Як завжди, шастали з осінню по бутіках та магазинах.
- Ох ця мені осінь, -  вечір звик розмовляти сам із собою. - Така вже вертихвістка: і раніше до неї прийди, і холод з собою притягни, та до компанії не забудь того песиголовця вітра прихопити, без нього ніяк. От літо - інша річ. Можна потягувати собі свою "Маргариту" на ґанку, аж поки гикатись не почне -  ніхто про мене й не згадує.
Вечір роздратовано хапає плащ, темно-синій, майже чорний і  лаючись стиха, грюкає за собою дверима.
Старий ліфт, повискуючи і гойдаючись, піднімається нагору. Розчиняються дверцята і вечір, запалюючи цигарку, примружує око, розгядаючи кнопки. Перший поверх. Земля. Поїхали .
<
а до того, що сьогодні я справді відчула, як швидко вечір опускається на землю.
заходли ми в Синю пляшку ще завидна, а коли вийшли, темрява вже ховалась у закутках кам'яниць.
сьгодні було якесь трохи незвичне. мені чомусь запахло зимою.
коли встаєш зранку, а на вулиці ще темно,
вмикаєш на кухні світло, робиш каву з цинамоном, щоб прокинутись.
напроти у вікнах теж горить світло.  і хтось так само робить собі каву з цинамоном..
а може чай з цитриною, хто зна..

бачила сьогодні на вулиці діда, старого лахмітника, який тягнув поперед себе візок , а за ним бігла зграя собак.  Як у фільмі "Сука-любов".

а ще на маршрутці замість "Богдан А31257", прочитала Богдан (уява домалювала Ігора) Антонич) 

а коло будинку запалили якесь вогнище, не знаю, шо там горіло, але виглядало воно символічно. скоро згорить осінь. зима буде ранньою..)



 

Comments

[jazz-any.livejournal.com]

чуттєво))) мені подо)
лиш сьогодні відчула, що осінь прийшла..не та,яка бавиться з жовтим листям,і пускає сонячних зайчиків...
а "справдішня", що прокидається в обіймах туману..а вдень чекає у гості дощ..)))
і в парку зранку пахло сумом..

[rainy-lily.livejournal.com]

от-от, сум. в яблучко. іноді від споглядання осені, просто від споглядання хочеться дуже серйозно сумувати)
"а "справдішня", що прокидається в обіймах туману..а вдень чекає у гості дощ..)))"- і це чуттєво)))))))