у френдстрічці кілька постів про смс. сьогодні зранку мама чогось запитала мене, чи я знаю як розшифровується та абревіатура, я знічев'я бовкнула "save our souls", переплутавши з sos. хоча, шось в тому є. я от люблю отримувати смс, але останнім часом "в мене є коханий, його звати лайф, він щодня пише мені смс-ки (с)". тому я нічого й ні від кого вже не чекаю.
колись, як мабуть в кожного в житті, отримувала якусь милу писанину кшталту "приємного тобі дня" чи "солодких снів". колись то мені страшенно подобалось. колись я любила вкладати в повідомлення приховані змісти і страшенно рочаровувалась, коли ті змісти такими й залишались.
фікційність, ефемерність і несправжність того всього зараз для мене є прозорим. смски, листи, живі журнали дають нам можливість сказати то, чого ми насправді не мусимо казати. а кажемо. заради краси ситуації. заради ПОВНОТИ ситуації. шоб то всьо було як в гарній яскравій рамочці. а іноді НЕ ТРЕБА. бо блін, іноді люди тільки те й можуть робити, шо казати красиві слова. і це мене бісить - бо слова - це пил.

в мну болить лапка. я знов раз впала на ковзанці (ше один не рахується. бо то не сильно). я ніуклюжий утьонок, мені тре вчитись правильно кататись.
знаєте, в російській мові колись було словосполучення "мне дурно" (не знаю, чи зараз кажуть, часто в книжках зустрічала), я і завжди йому дивувалась. не могла доперти, шо "дурно" - це погано. от і мені зара дурно в обох значеннях цього слова. я, мабуть, виліплена з якогось поганого тіста, чи пропечена погано..
а ше дуже замучена. і мушу йти зараз в кіно. а хочу спати.. жахливо хочу спати... може послати його все "к чертям"? а? чєрті хай там вже розбираються...)