Все тайное становится явным

[rainy_lily]

Таким був  девіз мого босоногого дитинства. Цю фразу я запам'ятала після кількаразового виявлення мамою залишків супу в раковині умивальника, куди я його виливала, і невиявлення цукерок, які я тягала тихцем від неї. Ше в моєму дитинстві був прекрасний фільм,  правда не пам'ятаю, як він називався. Це була якась типу піонерська сага. Там малий не хотів їсти манку, відкрив кватирку і вилив кашу з 9 поверху. Через півгодини до них додому прийшов дядечко з усією тією манкою на голові. Мораль сєй басні: "Все тайное становится явным". Відтоді я виливала суп в унітаз і ретельно його спускала.
Але суть не в цьому. А в тому, що всьо тайноє, як не старайся, все таки становіцца явним. Якщо не людям, то бодай тому, хто десь там нагорі заправляє механізмами долі. І будь-яка западлянка, яку ти робиш іншим, повертається до тебе, іноді в набагато гіршому вигляді і у значно більшій кількості. І тут уже не змиєш залишки супу в унітаз, бо  ведеться відеоспостереження ми під постійним контролем. Так шо варто починати чистити карму і думати, шо і як я маю робити. Й лягати, врешті-решт, спати, бо завтра знов буду розказувати батькам, як я усєрдно вчилась до 3 ночі))

Comments

[music-of-rain.livejournal.com]

О, мене теж вчила мама цією фразою. А про дядечка з кашою - то з "Денискиных рассказов" Драгунского (не знаю, як це українською написати)) Видно, це всіх так виховували)