мандрівка до Гуркала

[rainy_lily]

вибралися ми, значить, вчора, подивитись на водоспад Гуркало, поспати у наметі вперше цьогоріч, та ше й під шум води (дуже люблю так спати), ну і просто відпочити. маршрут дуже простий і геть негірський - Верхнє Синьовидне-Корчин-Гуркало. на самому початку маршруту настрій трохи підіпсували місцеві синьовиднівські дядьки, які у агресивній формі переконували нас, шо не треба нам пішки, та ше й полями до Корчина, типу ми вже зовсім тойво. краще маршруткою або у гіршому випадку пішки трасою. причому про водоспад у Корчині й не чули. хто зна, може він не такий вже й відомий, але мене завжди дивувала така вузьколобість, коли люди живуть поблизу чогось і навіть не знають про це.
та дорогу полями ми таки знайшли ^_^. довго сумнівались, чи йдемо у правильному напрямі, аж поки не вийшли до асфальтівки на Корчин. але це був лише перший етап глобального змагання з світобудовою, яка любить посилати нас не туди)))


краєвиди всю дорогу були шикарні, шлях прямий і було вирішено, шо як тільки я знайду собі гідного ровера приїдемо сюди на своїх колесах)


по дорозі побачили отаку інсталяцію)


дуже люблю роздивлятись брами, барельєфи на карпатських будинках. олені якраз одні з найпопулярніших тварин там)


місцева церква з 19 століття, добре збереглася


з села видно Парас(ш)ку і ще якусь гору


"так ми добре собі йшли..." - і в цей момент мені страшно захотілось послухати Мертвого півня))


рухались за річкою, особливих проблем з напрямом не було. правда, роздрукований маршрут якось геть по-тупому пояснював, де шукати поворот на водоспад


дивились на всякі гірки цікавої форми


і врешті зайшли аж задалеко - за шлагбаум, дорога вже веде на Парас(ш)ку, другий водоспад є, а Гуркала немає!! поворот направо, на трав'яну дорогу ми шукали довго - вертались, заходили на кожну, як нам здавалось, імовірну стежку, консультувались у мого брата, який вже приїзив сюди ровером... в результаті знайшли симпатичне і затишне місце між дерев біля потоку і вирішили, шо водоспаду нам не побачити.


добре, шо коханий наполіг на тому, щоб вернутись ще трохи, і - урааа, ми його знайшли ^_^ хоч і невисокий, але дуже класний водоспадик)


а внизу є лагуна - чогось вона мені нагадала старий фільм "Повернення у блакитну лагуну", навіть скупнутись захотілось. до слова, деякі єноти таки скупнулись потім, а я нє, вода з-з-зимна)


тепер можна і відпочити просто сподобалась ця дємонічєска фотка мого брутального мущіни


і на численні прохання моя велика фотка))


а це я знущалась в фотіка - ну чи він з мене))


так ми добре собі йшли назад сьогодні. околиці Корчина мені дуже сподобались - там багато місця і не сильно багато людей (віддалік від нас був тільки один намет).


а це я збирала букетик для курсу Herb Magic. у попередньому пості - його інша модифікація)

Comments

[falkoner.livejournal.com]

люто заздрю людям, в яких гори поруч

[bogoslovorg.livejournal.com]

а де своя брутальна фотка??

[line-o.livejournal.com]

файно

[kishechkakisa.livejournal.com]

хороший день

[karposhka.livejournal.com]

мущіна афігєнний!:)
піду ще на тебе зблизька загляну))

[true-bilka.livejournal.com]

дуже красиво! ви молодці! в мене до речі теж є ідея там велосипедом проїхатись - машин нема, дорога нормальна, якраз те що треба) якщо виберетесь вєліком, то давай разом :)

[obo-obo.livejournal.com]

кльово-кльово!
так сооонячно!
Параска була перша мною покорена гірська вершина, охохо:)

[forko.livejournal.com]

Краса!)

[furiousdemon.livejournal.com]

чудова мандрівка!)

[marisa-t.livejournal.com]

О! Який гарний водоспад! Молодці, що так гарно відпочиваєте))

[da-gamba.livejournal.com]

Літом там нема де не те що намет, а пройти важко, потрібно таборитись за три галявини до Гуркала. Та інша Вершина в народі називається Кобила, а мапи її величають Тимків Верх.
А найромантичніше місце там над водоспадом на бругому березі є така гарнюня галявинка на один намет та багаття - от там дійсно фантастично.
Молодці!

[malvalanda.livejournal.com]

Ми також цей водоспад не відразу знайшли, правда підступались до нього з іншого боку (через Парашку йшли). Дуже позитивний допис вийшов, знову туди захотілося :)
Порад місцевих людей я вже давно уникаю, бо вже не раз серйозно через ці поради блудили і поневірялись, краще самому готуватись заздалегідь.

[bonnesauvage.livejournal.com]

ото-то, що Гуркало до шлагбаума в заповідник, а мапа пише, що має бути вже на території. ми на День Незалежності з Парашки спускалися і думали, що не знайдемо, якби не "матрацники" ))) - теж про це писала: http://bonnesauvage.livejournal.com/193461.html

[volly-billy.livejournal.com]

Ха! Ми теж півнів слухали в горах, але вже як спускалися.

Наче звична в побуті інсталяція, але тут сприйняв її якось в еротичному контексті %)