літературна амнезія

[rainy_lily]

я впізнала себе в цих синдромах:
"Тысячи часов моего детства, моих юношеских и зрелых лет провел я за чтением и ничего не сохранил в своей памяти, кроме одного большого пустого места. И мало того, что этот недуг не теряет своей силы, так он еще и прогрессирует. Когда я читаю сегодня какую-нибудь книгу, я забываю ее начало, еще не добравшись до конца. Иногда силы моей памяти не хватает даже на то, чтобы удержать в голове прочитанное с одной страницы".
за посиланням ще більше синдромів "Літературної амнезії" від Патріка Зюськінда)
і, до речі, з "Парфумера", читаного в 11 класі, я пам'ятаю рівно три слова: Жан-Батіст Гренуй) тому Зюськінд в корінь дивився) а взагалі, вартувало витримати навалу літератури 19 століття заради смакування, хай навіть в такому скерцо-темпі, 20 століття)) ту бі контіньюед))

Comments

[tinatin999.livejournal.com]

а у мене парадокс - шкільна програма забувалася одразу, нє отходя от каси, а самостійно прочитані книги надовго запам'ятовуються)
на щастя, про університетську програму такого сказати не можу)

[annnychka.livejournal.com]

моя порада - читати по-віль-ні-ше))ну, принаймні я чим довше читаю книжку, тим краще її запам'ятовую.
а взагалі оця амнезія мені не сподобалась - я впевнена, що це все лукавство, тому есе так собі сподобалось. ну не можна не пам'ятати абсолютно нічого. принаймні, коли береш в руки книжку, то згадуєш, шо колись її вже читав. я от пам'ятаю обкладинки книжок, які я в 5 класі читала.

[yasjka.livejournal.com]

люблю зюскінда.
і, на щастя, пам'ятаю поки всі його прочитані твори )
раджу "контрабас" )

[chaton-mechant.livejournal.com]

я теж на таке страждаю, і хороший спосіб боротися - це або обговорювати книжки одразу по прочитанні, поки ще лишається в голові щось, або перечитувати)

[filosoftka.livejournal.com]

Ой правда-правда, а все одно читати так приємно.