літературна амнезія

[rainy_lily]

я впізнала себе в цих синдромах:
"Тысячи часов моего детства, моих юношеских и зрелых лет провел я за чтением и ничего не сохранил в своей памяти, кроме одного большого пустого места. И мало того, что этот недуг не теряет своей силы, так он еще и прогрессирует. Когда я читаю сегодня какую-нибудь книгу, я забываю ее начало, еще не добравшись до конца. Иногда силы моей памяти не хватает даже на то, чтобы удержать в голове прочитанное с одной страницы".
за посиланням ще більше синдромів "Літературної амнезії" від Патріка Зюськінда)
і, до речі, з "Парфумера", читаного в 11 класі, я пам'ятаю рівно три слова: Жан-Батіст Гренуй) тому Зюськінд в корінь дивився) а взагалі, вартувало витримати навалу літератури 19 століття заради смакування, хай навіть в такому скерцо-темпі, 20 століття)) ту бі контіньюед))

Comments

[tinatin999.livejournal.com]

а у мене парадокс - шкільна програма забувалася одразу, нє отходя от каси, а самостійно прочитані книги надовго запам'ятовуються)
на щастя, про університетську програму такого сказати не можу)

[annnychka.livejournal.com]

моя порада - читати по-віль-ні-ше))ну, принаймні я чим довше читаю книжку, тим краще її запам'ятовую.
а взагалі оця амнезія мені не сподобалась - я впевнена, що це все лукавство, тому есе так собі сподобалось. ну не можна не пам'ятати абсолютно нічого. принаймні, коли береш в руки книжку, то згадуєш, шо колись її вже читав. я от пам'ятаю обкладинки книжок, які я в 5 класі читала.

[yasjka.livejournal.com]

я б не називала це лукавством ))
радще - гіперболізоване світовідчуття, вонож і літературне перебільшення. якби не було його - не було б і самого твору, бо то його стержень, номінований вже у самій назві )))))))

[annnychka.livejournal.com]

літературне перебільшення - хай буде так)
чомусь, тут я його не сприйняла.
якби це був літературний твір - я тільки за)))люблю фантастику;)
але текст написано у вигляді публіцистичного твору, а в публіцистиці я не терплю отакого перебільшення.

[rainy-lily.livejournal.com]

повільніше читати саму книжку чи книжки загалом? здається, це не моя натура)
до речі, в мене було таке, як описує Зюскінд - шо я починаю читати книжку, а потім згадую, шо колись вже це робила. хз, від чого то залежить. переважно тому, шо такі книжки - одинакові обкладинки з одної серії, сюжет, який не надто запам'ятовується. крім того, може, просто погана візуальна пам'ять - в тебе знач, ліпша. я от мушу конспект писати, шоб запам'ятати, а ти читаєш.
а окрім того, в мене взагалі пам'ять так собі. може навіть через те, шо завеликий масив інформації. зато ми з Зюськіндом на одній хвилі.

[yasjka.livejournal.com]

люблю зюскінда.
і, на щастя, пам'ятаю поки всі його прочитані твори )
раджу "контрабас" )

[duvo-barvinkove.livejournal.com]

колись в період всечитання, потрапила книжка про радянських солдатів в нім.концтаборі (бє...), так вони там один одному книжки прочитані за життя переказували. от вже тоді я зрозуміла, що у мене літературна амнезія, бо я б так не змогла

[chaton-mechant.livejournal.com]

я теж на таке страждаю, і хороший спосіб боротися - це або обговорювати книжки одразу по прочитанні, поки ще лишається в голові щось, або перечитувати)

[filosoftka.livejournal.com]

Ой правда-правда, а все одно читати так приємно.

[rainy-lily.livejournal.com]

шо є, то є)))