RAINcarnation

покладу в себе у журналі - у нас снігу геть нема, але настроєм миколайсько-новорічно-різдвяним пахне. тому, для натхнення)
Originally posted by n_artemova at Новогоднее и рождественское

отаким Він дивився на мене зі

старого вицвілого образу в селі. 
 

а отак Він дивиться на мене щодня вдома.
це те, постійне, що завжди зі мною.
Христос Воскрес! 

а взагалі-то, тиждень тому ми їздили на Закарпаття. За два дні об'їздили багато всього, починаючи Чинадієвим та Мукачевим і закінчуючи оленячою фермою та Синевиром. Поміж тим були ще Берегово, Іза, сироварня та винний завод. може, колись, коли буде більше натхнення і я нарешті зберу всі фотки (бо не можу сходити за ними на Левандівку!!!), викладу все повністю. зараз - тільки найліпше))) без коментарів)

( вйо! )

мама привезла з села старезний льон. як він пахне, ну як же він чудесно пахне! таке враження, що витягнули його з скрині і лежав він там ще з якогось минулого століття :) а ще пахне чимось неймовірно рідним, хатою над ставком, похиленими яблунями в саду, польовими квітами і курявою шляху. сюрчить мені кониками й джизчить хрущами над вухом. колись я любила сидіти там вечорами, тримаючи на руках малого кота, і роздивлятись зірки, шукаючи серед них планети. а ще любила грозу, ми завжди вимикали всю електрику, хата впадала у стан напівтемряви, і з братом прилипали носами до вікна - роздивлялись як божевільний вітер ганяє по ставку хвилі, рахували, скільки разів гримнуло і блиснуло. любила лазити городами, бігати за котами, дивитись на лебедів, які прилітали кожного року на ставок, жерти зелепуху, сидіти на дереві, читаючи книжку, ховатись у малині і кукурудзі, забирати знесені яйця в курнику, вдихати запах бузку, ходити на стадіон, кататись на велосипеді, дивитись на комбайни, які загородужвали увесь шлях, коли приїжджали повз хату, валятись на сонці, пити криничну воду, роздивлятись хмари, ходити на Святу гору, ввечері - по рибу до ставка, ловити курчат і слухати, які співає голосистий оркестр жаб на ставку...
і досі я це все люблю. я просто обожнюю те село, той Медвин. я люблю цю солодку назву - ме-е-е-д і вино-о-о-о... кажуть, ніби вона походить ще від часів, коли на Україну налітали печеніги, тоді лилось вино і лився мед.. а ще в 1920 році тут була Медвинська республіка, правда, існувала недовго, але:) а ще для мене завжди було загадкою співзвучність книжкового ярмарку в Києві з назвою мого села:)
дико захотілось зараз туди, від суєти, від міста, додому. все ж, відчувається, хто тут корінний львів'янин, а хто ні:) кожного року я все менше часу там буваю... бо не можу отак просто зірватись і поїхати, бо завжди виникають якісь причини, бо завжди бракне часу. але коли туди не буде вже до кого їхати, я мабуть, зрозумію, якою дурною була. повертайтесь туди, куди хоче ваша душа, бо колись не буде куди повертатись...
от.
а ... а розкажіть мені про вашу Motherland, а? необов'язково тут, можна у себе в жж, якшо, звісно, захочете:)

йога, йога, йогаааа, аааа, це такий кайф!!! блін, це супер, хочу тепер ходити на йогу. але прийдеця відкласти на осінь:( хтось знає де у Львіві можна на йогу записаццо? і ще кусок бушидо, 5-хвилинна розминка - але чось так кльово, мммм, дає круту розтяжку. завтра буде крєпатурка))))

аааааааааааа, мене просто рве від цієї пісні зараз) така літня, така вільна, така чудеснаааааааа! я балдю, я хочу літа!!!!!!!!!!!!!!!!! ааааааааааа!