sorry, we are closed!

[rainy_lily]

журналістська робота дала мені розуміння того, наскільки ми все-таки закриті, налякані і недовірливі люди. і дуже ціную тепер людей відкритих, готових іти на діалог і просто адекватних. особливо це стосується харчовиків, яких я рік мучила. і от сьогодні було to be continued - з громадським харчуванням. в нас взагалі сфера послуг кульгає на дві ноги в плані вихованості, чемності і ввічливості. нахамити можуть навіть клієнтові, то що вже про якихось там журналістів говорити? наприклад, підійшла я до адміністратора одного кафе за коментарем. я розумію, в людини немає часу зі мною говорити. але на її місці я б не казала "ну то підіть пошукайте собі якесь інше кафе". журналісти - вони злопам'ятні людці, можуть і шось гидотне написати, а не просто образитися і не ходити більше до того закладу. але нашим пофіг.

мене дивує, наскільки люди не розуміють, що їхній імідж - то не тільки їжа, яку вони роблять, але й поводження, слова, елементарна ввічливість у спілкуванні. як то кажуть, всьо тайноє становіцца явним і колись їм це ще вилізе боком. й, до речі, зробила для себе висновок, що який заклад - таке і поводження. тобто якщо ти їси їхню їжу і тобі здається, що годують тебе сміттям - то і говорити з тобою будуть як зі сміттям. назв не пишу спеціально, хай буде без конкретики. але вулиця Коперніка сильно втратила, відколи там цей заклад)

і ще от зі свого досвіду - скільки не спілкувалась з європейцями - тими ж поляками, чехами, словаками, постійно виникало враження набагато відкритіших людей. і набагато приємніших. мені ні разу не нахамили. хоч, може, маю дуже невелику вибірку і кількість іноземців значно менша, ніж українців, з якими спілкувалась. але враження таке лишилось.

на останок - не розумію, для чого на сайті закладу харчування писати неактуальний телефон, за яким я додзвонилась на квартиру. і керівництво закладу про це знає - я сьогодні про це питала і, здається, їх цілком влаштовує. натомість, сказали мені, що всі контакти з компанією - тільки через головний київський офіс. я розумію, політика корпорацій, до деяких молокозаводів зараз так само не додзвонишся, навіть адреси не дізнаєшся, наскільки все законспіровано. але якшо працюєш для людей - то хоч прибери з сайту неправильний номер. дивні-дивні компанії і люди.

і найголовніше: плюсики в карму тому, хто допоможе мені вийти на сайт кафе "Смачні сезони". гугл вперто показує їх на інших сайтах, а за єдиним телефоном, який я знайшла, мені сказали дивитись на сайті номер їхнього офісу. зачароване коло якесь, їй-бо!))

Comments

[annnychka.livejournal.com]

та вже би написала назву, спозорила би той заклад на все жж та й по всьому.
а так тільки цікавість розпалила) хоча... на Коперніка не так багато закладів відкрилось останнім часом;)

[mikusia-m.livejournal.com]

я сьогодні випадково побачила випуск програми "Ревізор" про львівську "Вероніку". я прозріла %) вони хамили ведучій, перед камерами, наче не розуміючи, що це ж на всю україну покажуть)) а я ще шкодувала, що жодного разу не була в цій кав’ярні.

[lada28.livejournal.com]

ох, це стосується не тільки сфери харчування - ця закритість, хамство і т.д. але, все-таки потихеньку воно змінюється, а крім того, коли зустрічаєш адекватну людину, то проникаєшся до неї справжньою любов'ю і вдячністю

мережевий заклад на Коперніка - це той, де не дозволяють сидіти з ноутами і конспектами? я там якось раз було зайшла, але потім вирішила, що не хочу під час обіду відчувати утиски з боку адміністрації

[north13.livejournal.com]

Спочатку думав що ти пишеш про Люфт, але то ніби не мережа, може Цісар?
А добре обслуговування може навіть і важливіше ніж добрі їжа/напої, тому його що важче знайти ) Не нормальне, а власне добре )

[filosoftka.livejournal.com]

Ця закритість від страху і невпевненості. Ну і від байдужості до того, чим людина займається. Ну і від браку культури, бо показати культуру це показати свою слабкість. Хто поважатиме людину, яка їде і поганяє всілякими там "дякую - прошу - будь-ласка"?