sorry, we are closed!

[rainy_lily]

журналістська робота дала мені розуміння того, наскільки ми все-таки закриті, налякані і недовірливі люди. і дуже ціную тепер людей відкритих, готових іти на діалог і просто адекватних. особливо це стосується харчовиків, яких я рік мучила. і от сьогодні було to be continued - з громадським харчуванням. в нас взагалі сфера послуг кульгає на дві ноги в плані вихованості, чемності і ввічливості. нахамити можуть навіть клієнтові, то що вже про якихось там журналістів говорити? наприклад, підійшла я до адміністратора одного кафе за коментарем. я розумію, в людини немає часу зі мною говорити. але на її місці я б не казала "ну то підіть пошукайте собі якесь інше кафе". журналісти - вони злопам'ятні людці, можуть і шось гидотне написати, а не просто образитися і не ходити більше до того закладу. але нашим пофіг.

мене дивує, наскільки люди не розуміють, що їхній імідж - то не тільки їжа, яку вони роблять, але й поводження, слова, елементарна ввічливість у спілкуванні. як то кажуть, всьо тайноє становіцца явним і колись їм це ще вилізе боком. й, до речі, зробила для себе висновок, що який заклад - таке і поводження. тобто якщо ти їси їхню їжу і тобі здається, що годують тебе сміттям - то і говорити з тобою будуть як зі сміттям. назв не пишу спеціально, хай буде без конкретики. але вулиця Коперніка сильно втратила, відколи там цей заклад)

і ще от зі свого досвіду - скільки не спілкувалась з європейцями - тими ж поляками, чехами, словаками, постійно виникало враження набагато відкритіших людей. і набагато приємніших. мені ні разу не нахамили. хоч, може, маю дуже невелику вибірку і кількість іноземців значно менша, ніж українців, з якими спілкувалась. але враження таке лишилось.

на останок - не розумію, для чого на сайті закладу харчування писати неактуальний телефон, за яким я додзвонилась на квартиру. і керівництво закладу про це знає - я сьогодні про це питала і, здається, їх цілком влаштовує. натомість, сказали мені, що всі контакти з компанією - тільки через головний київський офіс. я розумію, політика корпорацій, до деяких молокозаводів зараз так само не додзвонишся, навіть адреси не дізнаєшся, наскільки все законспіровано. але якшо працюєш для людей - то хоч прибери з сайту неправильний номер. дивні-дивні компанії і люди.

і найголовніше: плюсики в карму тому, хто допоможе мені вийти на сайт кафе "Смачні сезони". гугл вперто показує їх на інших сайтах, а за єдиним телефоном, який я знайшла, мені сказали дивитись на сайті номер їхнього офісу. зачароване коло якесь, їй-бо!))

Comments

[mikusia-m.livejournal.com]

я сьогодні випадково побачила випуск програми "Ревізор" про львівську "Вероніку". я прозріла %) вони хамили ведучій, перед камерами, наче не розуміючи, що це ж на всю україну покажуть)) а я ще шкодувала, що жодного разу не була в цій кав’ярні.

[rainy-lily.livejournal.com]

я багато чула про те, шо в них смачні тортики, але ціни трохи мажорні.
а "Ревізор" - хороша передача, хоч часом виникали сумніви у підкупності.