всяке

і в нас нарешті засніжило так трохи сильно))) всім соням, які цього не бачать, показую язика, бо скоро сніг розтане)))
а ше я сьодні випадково виявила, шо зранку від мене в центр добратися неможливо - жодна маршрутка не зупиняється. якби я жила тут на першому курсі, була б злісною прогульницею))
а ше - нарешті почула ту Аббу, зима буде. новий рік тож)

RE: RE: Від серця до серця (с)

повторно, для тих, хто не встиг замовити подарунок, зроблений моїми руками, які від січня забудуть, шо таке клавіатура)))
© ania_babych
Трьом френдам, які перші висловлять своє бажання(ну, яі розмістять подібний пост у себе), за 2009 рік зроблю подарунок своїми руками

сьогоднішнє)

посиділи сьодні трошки "На Бамбетлі". дуже файняцька кнайпа, вона дотерпер, здається, закритою була. а сьогодні от випадково йшли через "сцикливий провулок" Пасаж Андреоллі, і відкрито)
дуже миле місце, повно всяких прикольних штук, які можна і собі вдома намутити, й неймовірна атмосфера) ну і глінвейн смачнючий)) обов'язково, хто не був, сходіть, а я наступного разу може фотік візьму, то все диво зазнимкую)

(no subject)

холєра, хтось може мені сказати, чого квитки на "Наше Різдво"  такі дорогі? 50 грн - і це мінімум... аж до 250... це не вписуєцця в мій бюджет..(

Марґінали на периферії Львова

сьогодні випадково натиснула не ту клавішу і зайшла в контактний профіль свого брата. а потім не стрималась і відкрила свою школу. знаєте, це інший світ. тут до мене дійшло, шо то інший світ. інші зацікавлення, інші пріоритети, дешеві понти, які видно вже зразу, глипнувши одним оком на аватар з написом "гламурний падонак", а потім, проглядаючи профіль, розумієш, наскільки обмежена ця людина, якшо вона навіть словосполучення "мої інтИреси" пише отак, якшо  в графі книжки в неї перераховано штук 5 книжок, жахливо різнокаліберних і на десерт "Тихий Дон". а якшо ше прочитати верхній рядочок, де пише про музику арендбі і поп, то взагалі весело стає. така собі претензія на інтелектуальність. а насправді, контакт  сьогодні добре проілюстрував мені марґінальний (в жахливому значенні цього слова) контекст Левандівки. таки-так, шо би там я сама про стереотипи не казала, але... мені  жаль тих гламурних і пазітіффних чуваків і чувіх, які  на кожному кроці хочуть показати свій гонор і крутизну, причім невідомо, чим остання визначається. вони намагаються себе в тому світі зарепрезентувати як "ШОСЬ",  хочуть, шоб з ними рахувалися коментарями на стіні типу "таке гламурне фото" чи "ти солнишко, ти  сама-сама". це такий спосіб самоствердження?
бо мені їх реально жаль. я зараз себе відчуваю на іншій планеті, де люблять читати книжки, де в центр їздять не раз в місяць, бо треба пройтися по магазинах за шмотками чи подзирити на мобільні (ще одна типова риса мого колишнього району - це невиїздність. нашо їхати в центр? у нас і своїх притонів вистачає, де можна піци похавати чи водочьки собі хряпнути,  це така жахлива периферійна хвороба - куцість світу...), де  ходять в театри, цікавляться культурою, вчаться врешті-решт,  де хоч якось живуть, а не існують поміж гламурними тачками, барами і кіосками.  взагалі, шоб вибратися з цього болота, треба, шоб тебе хтось звідти витягнув і показав тобі альтренативу. в мене так сталось з Малою Академією Наук. в інших, що вийшли з Левандівки нормальними - різні причини - Пласт, страші брати/сестри (сподіваюсь, я стану такою ж ниткою Аріадни і для свого брата, поки ніби виходить...), батьки, випадкові знайомства, друзі, шось інше. але, направду, цим людям щастить, шо вони не стають тією масою, яку я сьогодні мала змогу спостерігати...
мені їх шкода, мені шкода, шо вони примітивні, і шкода,  шо вони просто не знають іншого. я боюсь собі уявити себе на цій планеті "Навпаки".  такий інший світ існує зовсім поряд. світ дешевих ідеалів, світ без моральності, без  мінімальної етики і культури. як я там виросла, досі не розумію... але щаслива,  шо вибралась)
P.S. Епокаліпс, тебе то не стосується, ти знаєш, шо ти виняток з правила)