rainy_lily: (дівчинка з розочкою)
жж подумав-подумав і вирішив, шо до моїх читачів не дійшло, коли я перший раз питала, де купити цілу купу всього, тому запитав ще раз. ну і запостив мій пост 2 вересня і от вчора, 2 жовтня) я спочатку навіть не вшарила, чого так багато коментів до поста місячної давності)) дякую тобі, жж, ти дуже турботливий) а всі решту вибачєйте за дезорієнтацію))
rainy_lily: (ліііітоооо)
у мене під вікнами сьогодні півдня стояло оце чудо. якби розмалювати машинку не рожевим, а кольоровим, вийшла б петриківка)) а так - напевно якесь гламурне кісо собі замовило таку машинку)

rainy_lily: (майская роза)
Видишь балерину - говоришь Дега. Говоришь Дега - видишь балерину.


Если все, даже тётки, похожи на Путина - это Ян ван Эйк.


я таки знайшла, чим відволіктись) все це, звісно, спрощено, утріровано, та головне - шо весело і навіть трохи правда)) мистецтвознавці можуть закидати мене помідорами, але мені яко дилетанту сподобалось. продовження тут. якшо баян - я не вінават, ше не бачила такого у себе у френдстрічці =)
rainy_lily: (Віднесені привидами)
ітаг, надихнула мене на цей пост замічатільная [livejournal.com profile] irysyabarabany, яка чисто випадково попонтувалась, шо колись серйозно займалась бігом на ковзаНАХ)) *я надіюсь це не супірсікрєтна інформація?)))* вот я собі і подумала: навірняка кожен з вас в дитинстві ходив на баян у музичну школу, якийсь спортивний гурток, танці чи мадзякав шось фарбами у секції малювання і потім мама з гордістю і сльозами на очях дивилась на ці, не побоюсь сказати, шедеври і вішала на стінку в рамочьки!
вніманіє, знатакі, вапрос: ваші приховані і закинуті таланти, нереалізовані тайні потенціали і темні закаулки лічьності?))))
пост скріптум: лічьно я ходила тік на малювання, супроводжуване постійними дикими визкотами скрипки в сусідній кімнатці або ізвращєніями над піаніном чи бандурою))) і ще угораздило попасти на спортивне орієнтування, але там я довго не протрималась з моїм то орієнтуванням) вотета і всіво)))
rainy_lily: (коцур)
"Сотні тренованих мавп зараз бігають і шукають результати для вашого пошуку. Зачекайте, будь ласка." - хм, цікаво)
rainy_lily: (прихована еротіка)
інетересно: через те, шо мене немає фкантактє, люди думають, шо я тьомна, непросвіщьонна і непродвінута, не вмію зареєструватись або не маю ващє ніякого доступу до інету?)))
rainy_lily: (Default)
сидю оце щойно, спокійно читаю собі френдстружку за 4 з гаком дні, нікого особливо не нервую (крім мами), а тут вирубаєцця світло. і в мене одразу стійке дежа вю, чи то асоціація - коли я була маленька, себто  років 7-8, у Львові кожного дня проводили планові відключення електроенергії - з метою економії. щовечора, з 6 до 10, чи там коли, люди тупо сиділи без світла. чи то, може, було навпаки, планове підвищення кількості населення, не знаю))) 
тато тоді сконструював з новорічних гірлянд світло,  приєднуючи їх (гірлянди) до попередньо заряджених акумуляторів і вішаючи на люстру. отак і жили)) бозна-коли це було)) а зараз смішно згадувати...
 пе.ес. не буду більше так "прогулювати" жж, ну його в баню, скільки перечитувати тре)))
rainy_lily: (кітпес)
... і адреналіну. ну чи адреналінчику. один з прикладів- їздити зара зайцем у львівських трамваях-тролейбусах.  контролери шастають, як дементори і взагалі - охоти з ними жертися немає) але коли тобі по заріз тре той останній талончик, то ти готовий іти на зайцювання)) я так сьодні три рази їздила - адреналін зашкалює, органи чуття загострюються, ти почнаєш бачити як сова - на всі 240 градусів, а також оцінююче приглядатись до людей, потенційно схожих на контролерів. екстрім, шо не скажіть. але я таки приїхала за сьогодні всі свої 13 зупинок, так і не попавшись. хоча забагато екстріму - то вже, я вам скажу, не кайф, от зара поїду в центр і героїчно закомпастую талончик. шоб все вищенаписане не ввійшло в звичку або я не ввійшла, не дай Боже, в азарт)))))))
rainy_lily: (Default)
оце щойно сидю, малюю, п'ю чай. біля мене стоїть два горнятка - те, яке розфарбовую  і з чаєм, а також склянка з водою для фарб. потім я так несвідомо виполіскую пензлик в чаєві і малюю собі далі. підношу чашку з чаєм до рота, випиваю ковток і тут мене ОСІНЯЄ!  чорт! а потім спокійно допиваю собі чай - я вже так пензликів наоблизувалась, шо мені жодна хімія в чаї нестрашна)))))))

Expand Cut Tags

No cut tags

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Page generated Jun. 10th, 2025 10:59 am
Powered by Dreamwidth Studios
June 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 2014