RAINcarnation

люблю свою роботу за ще одну приємну опцію - розташування. тепер щоранку, коли є погода і я не на підборах, спускаюсь вниз до Управління парком Франка. літній ранок - це пора, коли парк нагадує мені театральну сцену, де сонце працює художником світла і малює променями світлотіні. важко передати це на фото, але імпровізовану сцену видно. крім того, зранку для мене всі запахи і кольори парку загострюються, я прямо вдихаю тут літо.

я приїжджаю на роботу завжди десь на півгодини швидше - не люблю запізнюватись і зранку ще маю час, щоб почитати. або трохи пофоткати ранкові квіти, особливо якшо під рукою робоча дзеркалка. трохи з нею повозилась і зрозуміла, що таки хочу й собі. не можу дивитись на паскудне боке, яке робить моя мильниця (хоча вона сама по собі непогана і я не шкодую, що купила її) і взагалі - досить душити в собі приховане бажання фотографувати)

але шось я відволіклась. так от, в обід тут можна посидіти на лавочці, почитати книжку, послухати музику і дивитись на зелень-відпочивати очі або просто нічого не робити і вигріватись на сонці. словом, користатись літом і класним місцем роботи сповна) і ще й тим, що працюю я з восьмої ранку - людей на вулицях ще мало, як і в парку - і дихається якось легше. та й ритм такий для мене чудовий - я вже колись писала, як хочу бути жайворонком.

розкажіть, як у вас - маєте якісь приємні місцини, де відпочиваєте від роботи?)

завела собі блог на gazeta.ua і маю там аж цілий один запис - зате який! (ггг, я скромна)) насправді це просто життєва історія, про яку я дуже давно хотіла написати і нарешті знайшла потрібні слова. крім того, це для мене якийсь такий особистий прорив - все життя борюсь з довгими реченнями. а тут вийшло написати коротко і, як на мене, інформативно. словом, читайте за лінком.