провінційне

якшо так задуматись, то Львів, по суті, не відрізняється від маленького провінційного містечка. в нас є дофіга всяких клубів і трохи місць для гламурних (ги-ги) тусовок, але оскільки це не моє середовще перебування, то не знаю як часто люди з тієї тусовки натикаються один на одного.
але якшо у Львові концерт якийсь, читання літертури чи якась аТРакція (або аРТакція), то стопуд ти побачиш там всіх, кого б хотів чи не хотів побачити. класичний приклад - Півні. в мене, принаймні, таке враження, шо там будуть ВСІ. 
так само в нас є головна вулиця міста, тобто Площа і гуляючи там, рано чи пізно просто мусиш когось зустріти. в нас є, звісно, не один бар на всьо містечко, таких є кілька) ну але так само ти знаєш, де хто тусується, кого найчастіше можна побачити в Дзизі, кого За кулісами, хто сидить в Кабінеті, ну а хто просто туснячить біля універу. і якшо захочеш від когось втекти, кого просто НЕ бачити, разом з тим ходити у всі ці місця, на всі акції, концерти і решту заходів, неодмінно натикнешся на цю людину. може навіть і не раз. так шо ми провінція, гаспада таваріщі)

квесчьон

люди, на вашу думку, книжки яких авторів обов'язково тре прочитати в своєму житті (сорі за пафос, шось інакше побудувати речення не виходить))))
це шось типо суб'єктивного списку найкращих письменників усіх часів і народів) 

"Дрібниці" Жана-П'єра Жене

Я не розумію з цієї короткометражки майже жодного слова. Тим не менш, мені подобається. Навіть без слів приємно дивитись) автор - "тато" Амелі Пулен, Жан-П'єр Жене :)