ну такоє)

по цій залізниці, виявляється, таки їздять поїзди. якби ми були трохи глухіші або не мали куди тікати (а на щастя, то був такий відрізок дороги, шо було куди), то трохи фігово б вийшло) а так - екстремальний експірієнс) до речі, звідки той поїзд міг їхати? з Личакова, аткудава? не розумію в упор...
дощі задовбали, очікування дощу ше більше. ноги гудуть - думала, шо я вчора була втомлена. сьогодні, крім ніг, ше й руки від втоми ламає. добре, хоч з мозгами і всередині все в порядку. і не тєрзают смутниє самнєнія - надіюсь, і не будуть) ружові окуляри рулять)