Total Eclipse (1995)

О бедная любовь, как ты хрупка!
Глядится смерть из сонного зрачка,
И вздох похож на смертное удушье.

О сонный смех, в котором тайно скрыт
Тот роковой, тот жуткий смех навзрыд...
Очнись, молю! Скажи - бессмертны души?
Поль Верлен

зі школи якось так звиклось, шо про письменників і поетів ми знаємо не більше, ніж позитив - хороші вірші й правильні моменти біографії. підручники зарубіжки збрехати не дадуть. у випадку Поля Верлена і Артюра Рембо й правильно, шо підручники мовчать або пишуть, що поети тісно спілкувались (це фактично не пояснює нічого), бо, по-перше, ця історія кохання (залежності, пристрасті, поетичного союзу??) надто драматична й страшна (бо справжня) для школи, а по-друге, я була б позбавлена можливості дізнатись всі деталі завдяки фільму Total Eclipse.
скажу зразу - фільм чудесний. я взагалі люблю байопіки, і з нещодавніх фільмів таке враження на мене справляв хіба Little Ashes. зрештою, це не дивно - тематика одна й та ж. тільки тут Верлен і Рембо, а там Далі і Лорка.
але - молодий Лео ді Капріо чудово зіграв холеричного й викличного Рембо, Девід Тюліс, він же - хто б ви думали? професор Люпин (мені досі важко поєднати ці два образи водно) теж показав клас - Верлен, який котиться вниз моральними сходами, у нього вийшов дуже правдоподібно. музика у фільмі - теж п'ятірка.
замало мені особисто було віршів, але то таке, й сама можу прочитати. а той вірш, що у епіграфі, наскільки я розумію, присвячений саме Рембо, назва дуже прозора - "Стихи, за которые оклевещут" - явно не про любов до своєї дружини.
загалом - круто, справжньо, драматично, неголлівудсько, сподіваюсь ше, шо й документально-фактологічно точно. але я готова вибачити цьому фільму прогрішності, настільки він мені сподобався)

пуделко для приємностей)

"нас повинні оточувати красиві речі-2". так я собі думала вчора і зробила пуделко для зберігання якихось приємних речей - бусин, ґудзиків, бісеру. ше не вирішила, шо буду там тримати) здавалося б дрібничка, але око радує. і це вперше у мене вийшло шось саме таке, як я його собі уявляла)
 основа - бобіна від скотчу+картон, обтягнуті тканиною, і проста в'язана квіточка)
( познайомитись ближче )

цитата

Час потрібно проживати, а не заощаджувати, бо в якусь мить виявиться, що всі ті часові заощадження й так з'їла екзистенційна інфляція.

Кшиштоф Варґа

як на мене, чудова і дуже доречна цитата. про те, шо поміж буденного "треба" варто шукати час на те, шо "хочу". і забути фразу " а пожити я ше встигну потім". жити тут, тепер і зараз, відповідно до своїх теперішніх бажань. бо навіть дуже бажана річ згодом може виявитись просто неактуальною...