незакриті гештальти

шо робити з недочитаними книжками?
раніше мене шось дуже мучило те, шо я не дочитую книжок. тим більш, шо я їх недочитувала у великих кількостях. переважно через те, шо читала кілька одразу і вони мені просто не влазили. ну або переставали бути цікавими на фоні іншої. тепер я так не роблю, але все-одно час від часу трапляються книжки, які хоч вбий - а не хочеться читати. чи слухати.

так от, тепер я спокійніше ставлюсь до цих гештальтів. бо - життя одне і не варто його витрачати на нецікаві книжки. навіть якшо вони десь трохи далі стануть цікавими, все одно є ті, які цікаві з самого початку. от "Дівчина з тату дракона" поки шо інтригує, з перших сторінок. подивимось, як буде далі))
а взагалі, шо ви кажете робити з недочитаними книжками?
і які книжки ви так і не дочитали? цікаво, може дізнаюсь про якісь граблі попереду)

шо у кота в голові?

от я ніяк, ну ніяк не можу зрозуміти, як моя кицька бачить, де лежать речі, які можна скинути? в неї працює якийсь ехолокатор на все, шо погано лежить і воно тут же опиняється на підлозі. і головне - вона робить це цілком усвідомлено, якшо так можна говорити про котів. і вона знає, шо робить шкоду. але, видно, коти страшне люблять адреналін. може, тому стрибають з балконів і у ванну з водою))
а взагалі, моя тварина останнім часом стала Галя-балувана. такої ковбаси, яку їсть вона, ми нечасто бачимо на своєму столі. та ше й годуй її тою ковбасою з рук, як малу дитину)) хоча, з курятиною та індичачим м'ясом і рибкою справа виглядає зовсім інакше: це вже можна занести подалі від наших очей і заховати десь в куточку, шоб ніхто не заважав насолоджуватись)
але, поміж моментами, коли воно лазить по столах, краде їжу чи катає по хаті каштани, корки і батерейки, ми його дуже любимо))