під дощ

така типово львівська, стара-добра дощова погода. і хочеться теж слухати старе, таке ж улюблене, з повільними ритмами і давніми мелодіями. коли ще не було такого засилля тріп-хопу, усіляких там ембієнтів, даунтемпо і решти безликої музики - а просто ритми, які дихають сумом і водночас якісь такі життєствердні. тим більш круто, якщо це поєднання двох сумів - проникливої Loosing my religion і "холодного" голосу вокалістки Cardigans Ніни Персон. під настрій - дуже і дуже, як і всі Cardigans, а ще Duran Duran і Savage Garden.