згадалось і подумалось

[rainy_lily]

коли в неті нудно, часом читаю свій жж за тегами. дякуючи короткій пам'яті, можна його перечитувати, як шось нове ну або майже нове. це як у Ірвіна Ялома: "Ваши новые знакомые оказываются вашими старыми друзьями, и вы сами можете класть себе подарки под елку")
знайшла в себе піврічної давності пост про повітряні замки. а тепер вони кам'яні) отак і виходить - мрії стають реальністю, як тільки ми забуваємо про них. десь колись читала, шо все найкраще стається неочікувано. у моєму житті це підтверджується на сто з гаком процентів)) тільки як би це себе привчити теперішні мрії покласти в шухляду і забути про них, шоб потім порадіти їх здійсненню?*
* під мріями тут мається на увазі те, шо не залежить від нас і наших зусиль, а стається само собою))