моменти

[rainy_lily]

на зебрі четверо молодих людей перед машиною зображали сцену з "Кавказької полонянки"  - думаю, всі шарять яку) цікаво, шо у той момент думав собі водій%)
***
троє підстаркуватих панів проводжають на останню маршрутку двох дівчат.
дівчата махають їм ручкою, хихочуть.
пани перепитують шось типу: "А ми ж завтра з вами побачимось?" і ласо посміхаються.
потім один з панів забігає у маршрутку з криком: "А як тебе звати?".
"Лєна" - каже йому одна з дівчат.
збоку від неї стоїть мужчина, який не бачив, шо ті пани проводжали її.
"То це ви так легко всім розказуєте, як вас звати?", питає він.
дівчина пояснює, шо вони знайомі.
а далі йде феноменальна фраза: "Я б хотів з вами не познайомитись, а поговорити, бо я нємножко женат".
дівчина мило усміхається ( ну а шо їй ше робити?). в цей час я вимикаю свою аудіокнижку і ховаю навушники - здається, буде шось цікавіше і не кажіть мені шо підслуховувати чужі розмови негарно.
він розпитує її про навчання, бо більше нема про шо запитати.
дівчина вчиться на фізичному, вивчає астрономію.
чувак трохи шокований, але одразу ж знаходиться з відповіддю: "В дитинстві я читав багато фантастики і хотів стати астрономом" - каже він.
цікаво, чим закінчилось це чіпляння, бо далі пішли розмови про Big Bang, віру в Бога і космос, а потім я мусила виходити. а так хотілось дослухати!! >_<
***
а ше по дорозі зустріла двох хлопців з клоунськими носами і дівчат з букетами на роверах - аж подумала, шо то якийсь нічний велопарад дівчат.
ну, забула сказати - все це за півгодини, ага%)