![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
останнім часом я трохи змінила свою, мгм, концепцію вихідних. раніше я мислила так: після роботи у будні лишається мало часу, я стомлена і мене вистачає тільки на якусь домашню роботу, побачення з коханим і кілька сторінок книжки. а все, що хотілося зробити (в основному якісь хендмейдні проекти, самоосвіта) відкладалось на вихідні під кодовою назвою "буде більше часу". часу більше ніфіга не є, бо прибирання-обов'язки по дому, прогулянки, події якісь, зустрічі і так далі. і в кінці вихідних відчуття "от, знову я нічо не встигла". нині я досі нічо не встигаю, але вже не парюсь над цим. і трохи стараюсь "почати жити у будні". це важко, бо я дійсно втомлена, але треба. відкладати життя - справа невдячна.

зате можу сповна насолоджуватися вихідними. і останнім часом вони в мене насичені й класні.

вчора ходили з коханим на Гаражний розпродаж, організований "Емаус-оселею". чесно сказати, не йшла туди з метою накупити чужого барахла - свого вистачає, та й гроші зараз збираються на важливі речі. дала собі настанову купувати тільки те, що справді пригодиться. тому тепер у мене є три невеликі білі рамки, які чекають кожна на свою вишивку. а ще із задоволенням прикупила б отакі валізи, як на фото, але перша виявилася реквізитом театру пані Кураж, який виступав на відкритті, ну а інші - самі розумієте) хоча я б і з квітами забрала) а взагалі, я задумалась над тим, щоб звільнити хату від свого барахла - але скоріше за все воно нікому не треба, тому буде не розпродаж, а розвіддаж і розвикидаш.

а сьогодні ми влаштували тест-драйв нашому гамаку. купили його ще минулого року, але трохи прогадали - він зроблений за принципом петлі, яку треба накидати на гілку. гілок відповідних на Знесінні і в наших околицях ми так і не знайшли. і прекрасно, шо у коханого є розумна голова - забацав механізм з ланцюга і карабіну й вуаля - маємо юзабельний гамактепер би ще будинок з садом - і було б ідеально.
доооовго сьогодні шукали дерева на полі біля стрільбища і таки знайшли) під час першого залазу я благополучно перекрутилась і гепнулась з гамака - було смішно)) потім якось згрупувалась і вмостилась) і скажу вам, шо це афігєнно круто там лежати - і дуже зручно, хоч я собі думала навпаки. тепер шукаємо місцину, де буде 4 відповідних дерева і купуємо 2-й гамак - бо наш двох не витримує(( на фото коханий позує - ну бо мусить, я ховаюсь за Енн.

Енн, до речі, крута і дуже фотогенічна, от) вона - мій подарунок на ДН. я дуже хотіла цю книжку відтоді, як прочитала перші кілька сторінок у "Є". чекаю хорошої погоди, щоб продовжити читання про Зелені Дахи на зеленій траві)

традиційний букетик в руках))

дехто спить, за листочком сховатись не вдалося))

зате можу сповна насолоджуватися вихідними. і останнім часом вони в мене насичені й класні.

вчора ходили з коханим на Гаражний розпродаж, організований "Емаус-оселею". чесно сказати, не йшла туди з метою накупити чужого барахла - свого вистачає, та й гроші зараз збираються на важливі речі. дала собі настанову купувати тільки те, що справді пригодиться. тому тепер у мене є три невеликі білі рамки, які чекають кожна на свою вишивку. а ще із задоволенням прикупила б отакі валізи, як на фото, але перша виявилася реквізитом театру пані Кураж, який виступав на відкритті, ну а інші - самі розумієте) хоча я б і з квітами забрала) а взагалі, я задумалась над тим, щоб звільнити хату від свого барахла - але скоріше за все воно нікому не треба, тому буде не розпродаж, а розвіддаж і розвикидаш.

а сьогодні ми влаштували тест-драйв нашому гамаку. купили його ще минулого року, але трохи прогадали - він зроблений за принципом петлі, яку треба накидати на гілку. гілок відповідних на Знесінні і в наших околицях ми так і не знайшли. і прекрасно, шо у коханого є розумна голова - забацав механізм з ланцюга і карабіну й вуаля - маємо юзабельний гамак
доооовго сьогодні шукали дерева на полі біля стрільбища і таки знайшли) під час першого залазу я благополучно перекрутилась і гепнулась з гамака - було смішно)) потім якось згрупувалась і вмостилась) і скажу вам, шо це афігєнно круто там лежати - і дуже зручно, хоч я собі думала навпаки. тепер шукаємо місцину, де буде 4 відповідних дерева і купуємо 2-й гамак - бо наш двох не витримує(( на фото коханий позує - ну бо мусить, я ховаюсь за Енн.

Енн, до речі, крута і дуже фотогенічна, от) вона - мій подарунок на ДН. я дуже хотіла цю книжку відтоді, як прочитала перші кілька сторінок у "Є". чекаю хорошої погоди, щоб продовжити читання про Зелені Дахи на зеленій траві)

традиційний букетик в руках))

дехто спить, за листочком сховатись не вдалося))