про особистий цинізм
Oct. 31st, 2008 08:01 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
сьодні мене звинуватили у взломництві. чи то пак у ламанні чужого життя. ну навіть двох. весело так. причім, ніц такого не хтіла. взагалі, як і будь хто інший, не люблю, коли про мене складають негативну думку люди, навіть ті, які мені абсолютно паралельні. а тим паче ті, які не паралельні, але давно вже не мають місця в моєму житті.
ненавиджу, коли мені ще потім доооовго гикається, бо вони згадують незлим тихим словом мої злодіяння, ними ж придумані. бурхлива фантазія , а мене бісить.
може я егоїстка, але бліна, мене не гребе шо там хто собі нащьот мене понапридумував, чого від мене очікує і чи очікує взагалі. бо життя вчить бути цинічною. і я такою залишатимусь щодо людей, яких в своєму житті бачити не хочу. хай навіть їм від цього погано. варто вміти закривати за собою двері, навіть якщо для когось вони будуть дверми до карцеру. бо це моє життя!!!!
ненавиджу, коли мені ще потім доооовго гикається, бо вони згадують незлим тихим словом мої злодіяння, ними ж придумані. бурхлива фантазія , а мене бісить.
може я егоїстка, але бліна, мене не гребе шо там хто собі нащьот мене понапридумував, чого від мене очікує і чи очікує взагалі. бо життя вчить бути цинічною. і я такою залишатимусь щодо людей, яких в своєму житті бачити не хочу. хай навіть їм від цього погано. варто вміти закривати за собою двері, навіть якщо для когось вони будуть дверми до карцеру. бо це моє життя!!!!