ми відповідальні за тих, кому колись писали смс-ки

[rainy_lily]

у френдстрічці кілька постів про смс. сьогодні зранку мама чогось запитала мене, чи я знаю як розшифровується та абревіатура, я знічев'я бовкнула "save our souls", переплутавши з sos. хоча, шось в тому є. я от люблю отримувати смс, але останнім часом "в мене є коханий, його звати лайф, він щодня пише мені смс-ки (с)". тому я нічого й ні від кого вже не чекаю.
колись, як мабуть в кожного в житті, отримувала якусь милу писанину кшталту "приємного тобі дня" чи "солодких снів". колись то мені страшенно подобалось. колись я любила вкладати в повідомлення приховані змісти і страшенно рочаровувалась, коли ті змісти такими й залишались.
фікційність, ефемерність і несправжність того всього зараз для мене є прозорим. смски, листи, живі журнали дають нам можливість сказати то, чого ми насправді не мусимо казати. а кажемо. заради краси ситуації. заради ПОВНОТИ ситуації. шоб то всьо було як в гарній яскравій рамочці. а іноді НЕ ТРЕБА. бо блін, іноді люди тільки те й можуть робити, шо казати красиві слова. і це мене бісить - бо слова - це пил.

Comments

[zborik.livejournal.com]

"смски - сейв ауе солс" - гг.. кул, у мене в телефоні 2645 повідомлень.. всі від людей.. оператор мені не пише.. можна таке згадувати з їх допомогою :(:

"слова - це пил" - плюспіцсот

[rainy-lily.livejournal.com]

лякую, тепер я маю піццот)