під настрій

відкриваю сьогодні зранку френдстрічку і на секунду мені здається, шо вона не моя. хто всі ці люди, шо це за ніки, коли я їх френдила? під настрій чудово пішов розфренд всіх тих, кого я не пам'ятаю коли френдила, хто це такі і взагалі про кого я нічого не знаю. погодьтесь, читати особисті записи людини, яка тобі невідома - нецікаво м'яко кажучи, бо геть нічого не зрозуміло. так шо під розфренд попали і старі, і новіші френди - всі ті, з ким я ніколи не спілкувалась в коментах чи вживу. список зменшився друзів на 100, залишились ті, кого я знаю хоч трохи вживу або онлайн і ше ті, кого дуже вже цікаво читати.. зате тепер я задоволена і знаю, хто саме мене читатиме, якшо читатиме.
і переглядаючи в профайлі список друзів, можу з певністю сказати, шо я вже знаю, хто всі ці люди. бай зе вей, ви можете зробити так само. а, ну і цей пост написаний не для того, шоб в коменти понабігало народу і просилось назад - я не для показухи, просто виникла потреба поприбирати. ну і настрій вирішує, ага) і ше відчуваєш, шо можеш хоч тут покерувати й навести лад. тому коменти закриваю. тепер це дійсно уютна жежешечка, ггг%))))
ага, ну і недавній запис про тих, хто мене читає, дуже поміг - як виявилось, тим, кого я не читаю, до мене теж пофіг)

осінні мітєнки

>

зв'язались такі мітєнки. ідея, візерунок кленового листочка, ну і звісно виконання - мої. сподіваюсь, будуть гріти мене не тільки восени. і не тільки на вулиці - я зрозуміла, шо вдома це теж дуже корисна штука, особливо коли сидиш за компом і мерзнеш в руки. от зараз вистукую по клаві в них)
( роздивитись листочки) )