Пікуй

подивлюсь на ті фото, і стає якось тепліше і веселіше. знову хочеться кудись махнути, хочеться в гори. але зима наступає, там вже справжній холод.
а тут - тепло, сонце, яскраве небо і кайфові серпневі вихідні. Пікуй виявився монументальнішим, ніж я його собі уявляла. класні краєвиди, доволі легка дорога і взагалі - ммм) хоча вдруге туди сенсу йти немає - не розгуляєшся) зате красиво)


по дорозі до Пікуя. він -основний орієнтир, так як точної дороги ми не знали, рухались просто в напрямку)
( піти в гори )