rainy_lily | українське улюблене

слухала "Піккардійську терцію", заграв "Містичний вальс" і я згадала про свою най-найулюбленішу українську книжку, написану під впливом цієї пісні і під такою ж назвою - "Містичний вальс" Наталки Очкур (тепер вона Шевченко). це така казка для дорослих, можливо, дещо наївна, але я часто прив'язуюсь не до сюжетних фішок, а до атмосфери, місця дії - наприклад, тут дія відбувається у місті, яке нагадує часи Київської Русі. вже не згадаю, що читала першим - "Диво" Загребельного чи Очкур, але за ту давню атмосферу, красиві слов'янські імена (Сивоок досі моє найулюбленіше чоловіче ім'я) й геть зовсім іншу реальність я ці книжки дуже люблю.

от задумалася, які ще українські книжки я люблю - бо востаннє українську книжку читала певно рік тому - і то випадково. у списку улюблених незмінно високе місце має Марина Соколян - знову ж, таки це казки для дорослих, і є те, що я дуже люблю - не просто вигаданий сюжет, а незвично інтерпретована реальна інформація. от писала пост, загуглила Марину - і виявилося, шо у неї вийшла нова книжка, я зовсім випала з українського літпроцесу%)

страшенно люблю "Книгу екзотичних снів та реальних подій" Василя Ґабора - знову ж таки, за неочікувані інтерпретації і за атмосферу Львова, якого вже нема. за те ж люблю дещо у Андруховича - зокрема, "Таємницю".

не можу не згадати Дереша. з висоти, кгм, досвіду, багато що у його книжках здається наївним і взагалі дурним, але є сцени, які врізалися в пам'ять настільки, шо їх вже звідти не вирвати ніякими лещатами критики. у Дереша це сцена сексу на горі під час грози у "Поклонінні ящірки". за атмосферу, місце, ідею і взагалі)))

"Згори вниз. Книга страхів" Тані Малярчук - оце понаписувала я і загальна тенденція таки вимальовується - я ціную вдало вибране місце дії. у цьому випадку карпатська глибинка. містичне, романтичне і красиве, пов'язане з горами, мене притягує і притягуватиме завжди.

не можу не згадати Ірванця - у пам'яті тільки "Львівська брама". але пам'ятаю загальний настрій - я люблю письменників, які вміють дивувати. Ірванець такий. тим паче, після того, як з мого особистого п'єдесталу гепнувся Винничук, місце першого комедіанта зайняв Ірванець.

з української класики крім згаданого Загребельного люблю ще "Тіні забутих предків" - бо ж Карпати)

***
і про музику. давно зріє думка зробити собі український плейлист) пишіть, шо у вас улюблене (і про книжки теж, але це мені радше просто цікаво) - складу список і залию кудись на файлообмінник - якщо, звісно, вас таке цікавить.

от власне одна з най-най моїх пісень.