про творчий простір, який має бути

[rainy_lily]

читаю зараз книжку "Самоорганизация по принципу «изнутри наружу». Система эффективной организации пространства, предметной среды, информации и времени" Джулії Моргенстерн, про яку писала у попередньому пості. вже не пам'ятаю, де її надибала і з якого дива взагалі шукала. читається повільно, бо це той тип книжок, який рясніє прописними істинами і американщиною - наприклад, якщо для нас ще досі дико ходити до психотерапевта, то що вже казати про людей, які звертаються до спеціалістів, шоб ті прибрали їм хату і організували все так, аби безлад знову не поглинув її, як ктулху мозги. не знаю, чи мала би попит на українському ринку така фірма, а там у них в америках це ок. і прописні істини ок - і люди прозрівають від того, що якщо тобі неприємно щось робити чи нецікаво, перетвори процес на цікавий і приємний, обклей коробки для документів красивим папером, повісь у шафу гарні вішалки. взагалі, все правильно, я брюзжу, бо я вже майже пообклеювала всі коробки і перетворила їх на красиві)) тобто в цьому моменті нічо нового. хоча цілком справедливо про себе відзначила, шо таки так - якщо річ ніколи не лежить на свому місці, це значить, у неї неправильне місце, до якого незручно діставатися.

але от над чим іншим банальним я задумалася - це над тим, як організований мій хендмейдний простір вдома і чому я так довго часом роблю свою рукотвори, розтягуючи процес як резинку, на місяці. а все тому, шо у мене немає організованого робочого місця і мене страшено напрягає щоразу його собі організовувати - та навіть банально зручно прилаштуватись на дивані з в'язанням, шоб у досяжності був ноут з фільмом чи плеєр з аудіокнигою, гарячий чай, усі в'язальні прибамбаси, плед, подушка, ну і бажано кіт (^_^), буває проблемою, бо займає купу часу. легше просто повалятися на тому ж дивані))))

позитивний приклад  - вчора не полінувалася притягнути до кімнати другий стіл, поставити під гарне світло і покроїти тканину не на підлозі, а на твердій поверхні. і вуаля - закінчила роботу над черговою штукою за вечір, бо робочий простір цьому сприяв. і можливо, маючи творчий куток,  де все вкупці: ящички з нитками, тканинами, паперами, велике м'яке зручне крісло і багато світла - як ото на красивих американських картинках з пінтересту, а не крісло, диван чи шматок стола, плюс кілька місць дислокації творчих матеріалів, я б таки робила більше. от згадала собі, що про це ж писала і Яна Франк у книжці "Муза и чудовище" - вона собі створила окремі простори для малювання, роботи за компом і т. д. і коли є вільний час, приходить туди і одразу шось робить, не задумуючись, як то розхаяти робочі документи, шоб поставити фарби. для мене кілька робочих місць забагато - я б і одному втішилась)

так шо проблема виявлена, тепер треба шукати, яким боком її реалізувати. а у вас шо, є власний творчий простір? розкажіть мені, можете показати, я помрію)

Comments

[mozhevilna.livejournal.com]

у мене взагалі немає ніякого простору:( єдиний стіл у квартирі - кухонний, площі страшенно бракує для всього. а,оскільки я і сама по собі прокрастинатор, в сукупності маю антиробочі умови.

[rainy-lily.livejournal.com]

я люблю часом на кухонний стіл притягнути ноут і шось робити, сидячи на дивані, але та, столів має бути хоча б два, це факт.