![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
rainy_lilyна фастфудній карті Львова нині крім всяких макдональдсоподібних закладів типу Біг-бургерів і іже з ними є "Чудо-піч", є "Галдар", ще колись були Наминайки, Форнетті, але перші не розкрутилися, других певно хтось з'їв - у переносному значенні слова і ще був дійсно смачний "Смачний возик" - той взагалі швидко здох. і от на ринок швидкої їжі помаленьку вилазить грузинська їжа - якщо не рахувати тіток, які споконвіків продавали на базарах хачапурі))
спочатку я запримітила "Колхіду" на Городоцькій, вище цирку. виглядає вона як забігайлівка, з пластмасовими червоними стільчиками і столиками, але у вікні були виставлені лаваші, які я люблю, ну і я мусила зайти хоч подивитися. в результаті купила на пробу батон-лаваш з квасолею. і в той момент я собі подумала, шо це реально достойна заміна отим чудопечам та інший єресі, яка манить своїм фастфудним запахом. як мінімум тому, шо хімічного замінника квасолі нині немає, наскільки мені відомо, та й взагалі, квасоля це сила) крім того, у них там стоїть тандир (я сподіваюся, не показушний) і тісто не пахне характерним фастфудним запахом заморожених фабрикатів. зараз чоловік час від часу купує там хачапур з сулугуні, і він дійсно смачний. я стараюся стримуватися, бо той лаваш - підступна штука, але якшо раптом мені закортить фастфуду, то краще куплю такий.
а сьогодні замучені і вимерзлі після гуляння вулицею Франка і Стрийським парком ми заповзли у "Генацвале" на Франка. позиціонують вони себе як ресторан, але таки більше схоже на забігайлівку. лаваші так собі, з сиром ще нічо так, а телячий - буе, це був знак і останній раз, коли я їла телятину. а наприкінці нас чекав "приємний" сюрприз - ціни в кафе підросли, а меню ще не змінили. чому вони сказали про це тільки після того, як ми поїли - хз, напевно хотіли, щоб я остаточно переконалася, що "Колхіда" краща, там нам одного разу продали хачапур за 15 грн, коли на ціннику писало 18)) та ще й зелений чай у "Генацвале" пакетовий, бу.
спочатку я запримітила "Колхіду" на Городоцькій, вище цирку. виглядає вона як забігайлівка, з пластмасовими червоними стільчиками і столиками, але у вікні були виставлені лаваші, які я люблю, ну і я мусила зайти хоч подивитися. в результаті купила на пробу батон-лаваш з квасолею. і в той момент я собі подумала, шо це реально достойна заміна отим чудопечам та інший єресі, яка манить своїм фастфудним запахом. як мінімум тому, шо хімічного замінника квасолі нині немає, наскільки мені відомо, та й взагалі, квасоля це сила) крім того, у них там стоїть тандир (я сподіваюся, не показушний) і тісто не пахне характерним фастфудним запахом заморожених фабрикатів. зараз чоловік час від часу купує там хачапур з сулугуні, і він дійсно смачний. я стараюся стримуватися, бо той лаваш - підступна штука, але якшо раптом мені закортить фастфуду, то краще куплю такий.
а сьогодні замучені і вимерзлі після гуляння вулицею Франка і Стрийським парком ми заповзли у "Генацвале" на Франка. позиціонують вони себе як ресторан, але таки більше схоже на забігайлівку. лаваші так собі, з сиром ще нічо так, а телячий - буе, це був знак і останній раз, коли я їла телятину. а наприкінці нас чекав "приємний" сюрприз - ціни в кафе підросли, а меню ще не змінили. чому вони сказали про це тільки після того, як ми поїли - хз, напевно хотіли, щоб я остаточно переконалася, що "Колхіда" краща, там нам одного разу продали хачапур за 15 грн, коли на ціннику писало 18)) та ще й зелений чай у "Генацвале" пакетовий, бу.
